Згідно даних Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (WHO) імунізація зберігає від 2 до 3 мільйонів дитячих життів щороку.
Окрім того, що вакцинація захищає людство від небезпечних хвороб, вона має додаткові переваги для здоров’я. Наприклад, згідно результатів наукових досліджень у вакцинованих дітей рідше розвиваються хронічні алергічні захворювання, а вакцинація немовлят від ротавірусу знижує шанси на розвиток в них цукрового діабету 1 типу.
Свою першу вакцину (від гепатиту В) дитина отримує ще в пологовому будинку. Інфікування гепатитом В найбільш небезпечне в перший рік життя дитини, оскільки ризик розвитку таких небезпечних ускладнень хвороби, як цироз і рак печінки в цьому віці складає 80 – 90%.
Через наявність періоду «серологічного вікна», коли інфікування гепатитом В не визначається, майбутня мати може не знати про свою хворобу і передати її дитині під час пологів. В такому випадку вакцинація немовляти, яка проводиться в першу добу життя, працює як екстрена. Також рання вакцинація захищає дитину від ризику інфікуватись в подальшому через медичні маніпуляції (від яких дитина не застрахована навіть в перші дні та місяці життя), від інших членів родини, через інфіковані предмети побуту тощо.
Вакцина від гепатиту В є однією з найбезпечніших у світі. Технологія її виробництва є такою, що вона не містить ані живого, ані навіть вбитого збудника хвороби. Вакцина виробляється за допомогою технології рекомбінантної ДНК. Плазміда, що містить ген поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg), вставляється в звичайні пекарські дріжджі, які потім продукують HBsAg. HBsAg збирають та очищають. Ця вакцина не може викликати інфекцію вірусу гепатиту В, (оскільки під час цього процесу не виробляється потенційно інфекційна вірусна ДНК або повні вірусні частинки), але при цьому формує стійкий імунітет проти нього. На вакцину від гепатиту В не зафіксовано жодних серйозних реакцій, і зазвичай вона переноситься «непомітно» для дитини.
Вакцинація дітей від туберкульозу вакциною БЦЖ також проводиться в пологовому будинку – на 3-5 день життя дитини. Це важливо для захисту немовлят від деяких небезпечних форм туберкульозу, які на першому році життя можуть призвести до летального випадку: міліарний туберкульоз та туберкульозний менінгіт. Тож дуже важливо провести щеплення БЦЖ якомога раніше.
Хоча БЦЖ належить до живих вакцин, збудник в її складі є настільки ослабленим, що не здатен викликати захворювання. Особливістю вакцини БЦЖ є те, що в більшості вакцинованих спостерігається місцева реакція в місці введення. Через 1-6 місяців на місці введення утворюється папула (пляма, що виступає над поверхнею шкіри) червоного кольору, яка загоюється через декілька тижнів. Через 6-12 тижнів на місці папули може утворитись невеличка мокнуча виразка: в такому випадку потрібно накласти суху пов’язку і не використовувати пластир. Процес загоєння виразки може зайняти біля трьох місяців, після чого утвориться невеличкий шрам («рубчик»).
Цей процес є нормальним і очікуваним (хоча відсутність «рубчика» також є варіантом норми). Якщо з певних причин щеплення БЦЖ не було зроблене в пологовому будинку, необхідно якнайшвидше ввести вакцину в поліклініці. Після 2-місячного віку БЦЖ вводиться дитині лише у випадку, якщо результат проби Манту (шкірної проби на наявність в організмі мікобактерії туберкульозу) є негативним.
Загалом, згідно Національного календаря профілактичних щеплень, дітей вакцинують від 10 небезпечних інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції (Hib), кору, краснухи й епідемічного паротиту («свинки»). Всі вакцини, які держава закуповує за кошти державного бюджету, є якісними та безпечними і обов’язково проходять сертифікацію згідно стандартів GMP (Good manufacturing practice – належної виробничої практики).
Окрім календарних (обов’язкових) є рекомендовані щеплення. До них належать вакцинації від ротавірусної, пневмококової, менінгококової інфекцій, грипу, COVID-19, вітряної віспи, вірусу папіломи людини та гепатиту А.
Календарі щеплень більшості країн світу є ширшими, ніж український. На жаль, через військовий стан найближчим часом розширення українського календаря не передбачається. Але батьки все ж можуть захистити дитину від ряду небезпечних захворювань, придбавши вакцину власним коштом. Для цього можна замовити вакцину в аптеці та ввести її в медзакладі, де дитина обслуговується, або записатися на щеплення до приватної клініки. (Це не стосується вакцини від COVID-19, яка хоч і не входить до календаря щеплень, але забезпечується державою безоплатно для пацієнта).
Ротавірусна інфекція. Немовлят важливо щепити від цієї інфекції, яка є особливо небезпечною для них. Для цього можна використати одну з оральних (краплі в рот) вакцин від ротавірусу: Ротарикс (2 дози) чи Ротатек (3 дози). Важливо отримати першу дозу вакцини до досягнення дитиною віку 15 тижнів (Ротарикс) чи 12 тижнів (Ротатек). Завершити курс Ротариксу необхідно до 24 тижнів, курс Ротатеку – до 32 тижнів.
Пневмококова інфекція. Вакцинація від неї входить до національних календарів багатьох країн світу через важливість захисту від цієї інфекції для дітей. Пневмокок викликає великий відсоток бактеріальних ускладнень, яких так бояться батьки: отитів, пневмоній, менінгітів. Вакцинуватися від пневмококу можна паралельно з календарними щепленнями: у 2, 4, 6 та 18 місяців. Якщо ви почали вакцинуватись пізніше, то кількість доз може варіювати в залежності від віку початку вакцинації; щепитись можна вакциною Синфлорикс (використовується до віку 5 років) чи вакциною Превенар 13 (використовується без вікових обмежень). Хоча найбільш вразливими до пневмококової інфекції є діти до 5 років, вакцинація можлива і в більш старшому віці (а у випадку, коли дитина відноситься до групи медичного ризику, вона навіть є рекомендованою).
Менінгококова інфекція. Попри те, що це гостре інфекційне захворювання не є дуже поширеним і часто перебігає безсимптомно, воно може призводити до таких ускладнень, як менінгіт та менінгоенцефаліт. А розвиток такого ускладнення як менінгококцемія («зараження крові») може мати блискавичний перебіг і закінчитись інвалідністю та смертю. Найбільш небезпечною ця інфекція є для дітей до 2 років, підлітків та груп медичного ризику. Наразі в Україні зареєстровано вакцини від менінгококу типів A C W Y (Німенрикс, Менактра) та від менінгококу типу В (Бексеро). Вакцини від різних типів менінгококу не є взаємозамінними і за можливістю варто отримати обидві.
Грип. Діти до 5 років та діти з груп медичного ризику мають ризик важкого перебігу цього захворювання. Проте навіть у випадку легкого перебігу родина втрачає час та кошти, перебуваючи вдома через хворобу. Крім того, хвора дитина може заразити вразливих членів родини – наприклад, дідусів та бабусь чи вагітну маму. Тож в будь-якому випадку варто щорічно вакцинувати дітей від грипу. Вакцинація від грипу проводиться з віку 6 місяців. Діти до 9 років, що щеплюються вперше, мають отримати 2 дози вакцини з мінімальним інтервалом 1 місяць і надалі щорічно вакцинуватись однією дозою. Всі інші діти щеплюються однією дозою щорічно. Всі вакцини від грипу, які зареєстровано в Україні – Джисі Флю квадрівалент, Ваксігрип тетра, Інфлувак тетра – дозволені для використання з 6 місяців. Вони є неживими і можуть використовуватися для вакцинації дітей з груп медичного ризику (включно з імуноскомпрометованими).
COVID-19. Попри те, що більшість дітей переносить цю хворобу досить легко, вона в окремих випадках може призводити в них до серйозних ускладнень (наприклад, до мультизапального синдрому). Крім того, хвора дитина може заразити вразливих членів родини: осіб похилого віку чи вагітних. Тож варто захистити дитину від цієї інфекції.
Вітряна віспа («вітрянка»). Попри популярний міф ця інфекція не є «легкою дитячою хворобою» і може призводити до тяжких ускладнень, таких як вітрянковий енцефаліт. А в майбутньому особи, що перехворіли на вітряну віспу, мають високі шанси захворіти на оперізувальний герпес. Тож якщо дитина не хворіла на вітрянку, її варто вакцинувати від цієї інфекції. Вакцину Варілрикс можна використовувати з 9 місяців; курс щеплень складається з 2 доз з мінімальним інтервалом 6 тижнів.
Гепатит А. Це захворювання печінки вірусного походження може мати як легкий, так і важкий перебіг, тож за наявності вакцини та фінансової можливості ви можете захистити дитину від цієї інфекції. Проводити щеплення можна з 12 місяців життя вакциною Хаврикс 720 чи вакциною Твінрикс (комбінована вакцина від гепатиту А та гепатиту В)
Вірус папіломи людини (ВПЛ, HPV). Це група вірусів, що переважно передається статевим шляхом як в чоловіків, так і в жінок, уражаючи шкіру та слизові оболонки. Також можлива передача ВПЛ від матері до дитини під час пологів. Існує близько 200 різних штамів вірусу папіломи людини. Впродовж життя ВПЛ інфікується щонайменше троє з чотирьох людей. Найчастіше інфікування відбувається у віці 20-25-років. У 9 з 10 інфікованих імунна система сама пригнічує ВПЛ протягом 2 років після інфікування, не призводячи до захворювання. Проте в деяких пацієнтів інфікування ВПЛ сприяє розвитку злоякісних новоутворень різної локалізації (наприклад, раку шийки матки, раку статевого члена, раку аноректальної ділянки, раку ротоглотки).
Вакцинувати дівчат і хлопців можна з 9 років. Розпочати курс щеплень можна й пізніше, головне – за можливістю розпочати вакцинацію до початку статевого життя. Після початку статевого життя вакцинація може бути також ефективною, якщо інфікування ще не відбулося.
За матеріалами Національного порталу з імунізації
