Категорія: Новини

КНП «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги» отримав мобільну клініку. Це дозволить відновити та покращити доступ до необхідних медичних послуг для мешканців громади.

Мобільна клініка закуплена Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) у межах «Спеціальної програми підтримки України /EU4ResilientRegions» за фінансування уряду Німеччини.

Мобільна клініка – це повністю обладнана амбулаторія на колесах, здатна дістатися до пацієнтів, де б вони не знаходилися, і надати їм високоякісні медичні послуги. Мобільна клініка спроектована та виготовлена відповідно до потреб медичного закладу. Всі системи, матеріали та пристрої відповідають європейським медичним та безпековим стандартам.

Мобільна клініка має систему кондиціонування та вентиляції для клінічних приміщень,  обігрівач, резервуари для води, генератор та акумулятори для резервного живлення, щоб працювати віддалено в умовах, що склалися в Україні. Гідравлічний підйомник та пандуси забезпечують безбар’єрний доступ для маломобільних мешканців громади. Також мобільна клініка оснащена всім необхідним медичним обладнанням.

«Передача мобільних клінік є частиною комплексної підтримки громад у забезпеченні доступу до якісних медичних послуг. Ці автомобілі забезпечать важливу медичну допомогу мешканцям найбільш віддалених і вразливих громад. Також ми приділи значну увагу навчанню медичних фахівців та управлінців громад», – зазначила Юлія Грубер, директорка проєкту «Спеціальна програма підтримки України /EU4ResilientRegions», який виконує GIZ.    

Мобільна бригада надаватиме повний спектр послуг стаціонарного Центру первинної медико-санітарної допомоги, таких як загальна консультація, діагностика, лікування, лабораторні послуги, УЗД, вакцинація, допомога матері та дитині, офтальмологія, ЕКГ тощо.

Всього закуплено 20 мобільних клінік і передано громадам шести областей України. Це дозволить відновити та покращити доступ до необхідних медичних послуг для близько 500 тисяч мешканців громад цих областей.

Мобільні клініки закуплені Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) у межах «Спеціальної програми підтримки України /EU4ResilientRegions» за фінансування уряду Німеччини, клінічні тренінги для мобільних бригад з приймаючих громад частково фінансуються Європейським Союзом.

Міністерство охорони здоров’я України спільно з проєктом USAID
«Підтримка реформи охорони здоров’я» проводить соціологічне онлайн-
опитування пацієнтської спільноти «Голос пацієнтів. Друга хвиля». Метою цього
опитування є оптимізація комунікацій у сфері охорони здоров’я.
Онлайн-опитування спрямоване на:
−
оцінку уявлень про якість медичних послуг та їх складові;
−
аналіз досвіду взаємодії українських пацієнтів із системою охорони
здоров’я;
−
визначення готовності пацієнтів надавати зворотний зв’язок щодо
отриманих послуг;
−
покращення комунікації між пацієнтами та медичною системою.
Звертаємось з проханням поширити матеріали і посилання на онлайн-
опитувальник серед регіональних медіа з метою сприяння активному долученню
пацієнтів до участі в онлайн-опитуванні.
Для проходження онлайн-опитування необхідно перейти за посиланням:
https://bit.ly/3Bm2Jzu.

Реформа медико-соціальної експертизи передбачає впровадження
оцінювання повсякденного функціонування особи (скорочено — оцінювання).
В її основі — робота експертних команд, які забезпечують об’єктивність,
прозорість та професійність у прийнятті рішень.
Хто формує експертні команди?
Керівник закладу охорони здоров’я затверджує перелік лікарів, які
мають право проводити оцінювання у складі експертних команд у
відповідному закладі. Цей перелік формується на основі кваліфікації лікарів та
їхнього досвіду, причому мінімальна вимога — щонайменше один рік
медичної практики.
Індивідуальний підхід. Склад експертної команди визначається для
кожної справи окремо. У складі обов’язково має бути не менше трьох лікарів,
одним із яких є терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання
або ускладнень.
Автоматизація у майбутньому. Згодом планується автоматичне
формування складу команд через електронну систему щодо оцінювання
повсякденного функціонування особи (скорочено — електронна система). Це
забезпечить автоматизацію добору спеціалістів, що виключить суб’єктивний
вплив на процес оцінювання і підвищить довіру до його результатів.
Принцип роботи експертних команд
Ефективність експертних команд базується на чіткому дотриманні
принципів, що гарантують професійне та об’єктивне оцінювання
повсякденного функціонування особи.
Відповідність спеціалізації. Склад команди формується залежно від
інвалідизуючого діагнозу, який встановлено людині. У разі необхідності до
роботи залучаються лікарі вузької спеціалізації, якщо цього вимагає діагноз
або стан пацієнта. Для оцінювання стану здоров’я та функціонального
обмеження використовується Міжнародна класифікація хвороб (МКХ), що
забезпечує точність і узгодженість у визначенні діагнозів.
Регулярне навчання. Усі члени експертних команд проходять навчальні
курси. Такі програми спрямовані на оновлення знань і ознайомлення із
сучасними методиками оцінювання функціонального стану особи. Це
забезпечує високий рівень професійної компетентності лікарів і підвищує
якість їхніх рішень.
Функції експертних команд

Експертні команди виконують ключову роль у новій системі оцінювання
повсякденного функціонування особи, забезпечуючи прозорість і
професіоналізм на кожному етапі.
Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Основним завданням експертних команд є визначення ступеня порушень
здоров’я, що впливають на здатність до повсякденної діяльності. За
результатами оцінювання експертна команда ухвалюватиме рішення щодо
встановлення чи продовження статусу інвалідності.
Підготовка документів. Під час роботи експертна команда:

• оцінює стан особи і приймає рішення про встановлення інвалідності та
  потребу у наданні медичних реабілітаційних, соціальних, освітніх та
  інших послуг;
• формує електронні направлення для додаткового обстеження, якщо це
  необхідно.
  Прийняття рішення. Рішення експертної команди ухвалюється
  колективно, з урахуванням думок усіх її членів. Підсумкове рішення
  затверджується підписами всіх учасників команди, що забезпечує юридичну
  силу документа.
  Таким чином, експертні команди не лише проводять оцінювання, а й
  забезпечують належне документування в цифровій формі кожного етапу
  процесу, що підвищує довіру до результатів їхньої роботи.
  Учасники процесу оцінювання
  Ефективність роботи експертних команд залежить від чітко визначених
  ролей кожного учасника. Це дозволяє забезпечити прозорість, компетентність
  і відповідальність на кожному етапі оцінювання.
• Керівник закладу охорони здоров’я відповідає за організацію роботи
  експертних команд. Він затверджує перелік лікарів, які мають право
  проводити оцінювання у складі експертних команд, забезпечує технічну
  та матеріальну базу для їх роботи та контролює дотримання стандартів і
  строків розгляду справ.
• Головуючий у справі член експертної команди координує процес роботи
  експертної команди. Його завдання — організувати розгляд справи,
  стежити за дотриманням процедур оцінювання, підсумовувати позиції
  членів експертної команди та формувати колегіальне рішення.
  Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає
  профілю справи.
• Члени експертної команди проводять оцінювання функціонального
  стану особи. Вони ретельно аналізують документи, оцінюють ступінь
  порушень функціонування, приймають рішення щодо встановлення чи
  продовження статусу інвалідності та розробляють рекомендації, які є
  частиною  індивідуальної програми реабілітації.
• Адміністратор закладу охорони здоров’я забезпечує організаційну
  підтримку експертної команди. Він перевіряє направлення на
  оцінювання та документи, отримані через електронну систему, на

повноту й відповідність вимогам, повертає їх лікарю для доопрацювання
у разі недоліків.

• Медичний реєстратор реєструє в електронній системі справи та
  документи щодо проведення оцінювання експертними командами, які не
  були розглянуті МСЕК та були передані ними до закладів охорони
  здоров’я.
  Чіткий розподіл обов’язків між учасниками процесу оцінювання
  забезпечує ефективну та прозору роботу системи, що є основою для якісного
  обслуговування громадян.
  Як працює система оцінювання повсякденного функціонування особи
  Запроваджена система оцінювання повсякденного функціонування
  особи базується на чіткій послідовності дій, що гарантує об’єктивність,
  неупередженість і зручність для пацієнтів.

1. Формування справи та призначення дати розгляду
   Лікуючий лікар формує структуроване електронне направлення на
   оцінювання та завантажує  документи, що використовуватимуться під час
   розгляду. Після цього визначається форма розгляду справи:

• Очна — за особистої присутності особи.
• Заочна — без особистої присутності особи.
• З використанням методів і засобів телемедицини.
• Виїзна — за місцем перебування або лікування особи.
  Адміністратор закладу охорони здоров’я отримує направлення через
  електронну систему, перевіряє його та додані документи на відповідність
  вимогам. Якщо виявлено неповноту відомостей у направленні, відсутність
  супровідних документів або якість копій документів не дозволяє їх
  використати, адміністратор повертає направлення лікарю для доопрацювання.
  Після виправлення недоліків документи повторно направляються в обраний
  заклад охорони здоров’я.

1. Проведення оцінювання експертною командою
   У день оцінювання члени експертної команди отримують доступ до
   даних особи. Вони:

• Ретельно вивчають надані документи та медичні записи.
• За потреби направляють особу на додаткове медичне обстеження. Це
  допускається лише один раз, щоб не затягувати прийняття рішення.
• Приймають рішення про встановлення інвалідності, а також
  розробляють рекомендації, які є частиною індивідуальної програми
  реабілітації.
  Кожен член експертної команди фіксує свою позицію щодо кожного
  розглянутого на засіданні питання. Остаточне рішення приймається
  колегіально, після чого документи підписуються всіма членами експертної
  команди за допомогою електронних підписів.
  Нові можливості пацієнта під час оцінювання
  Пацієнт має право:
• Самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
• Залучити до розгляду справи уповноваженого представника, подавши
  заяву лікарю, який формує направлення.
  Строки розгляду справи
  Експертна команда має завершити розгляд справи та прийняття рішення
  протягом 30 календарних днів з моменту прийняття електронного направлення
  закладом охорони здоров’я.
  Отримання рішення експертної команди особою
  Після завершення оцінювання особа отримує витяг із рішенням
  експертної команди. У разі встановлення інвалідності особі також надаються
  рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації.
  Рішення надсилається електронною поштою або рекомендованим
  листом, якщо електронна адреса відсутня. Лікуючий лікар також має доступ
  до цих документів через електронну систему.
  Рішення експертної команди
  Якщо при встановленні інвалідності експертна команда приймає
  рішення щодо визначення потреби особи в отриманні послуг, то рекомендації
  міститимуть такі складові: 
  Медична – потреба в отриманні реабілітації в сфері охорони здоров’я
  (при цьому якщо така потреба виявлена за результатами оцінювання,
  пацієнтові буде сформовано електронне направлення на цю послугу), потреба
  у забезпеченні допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами,
  санаторно-курортному лікуванні.
  Соціальна – визначає потребу в соціальній і побутовій реабілітації, а
  також містить рекомендації звернутися до уповноважених органів для
  вирішення питання щодо призначення державної допомоги або пенсії з
  інвалідності, потреби в проведенні оцінки щодо отримання соціальних послуг.
  Трудова – визначає потребу у визначенні можливого облаштування робочого
  місця, в професійній і трудовій реабілітації та загальні обмеження в
  професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров’я;
  містить рекомендації звернутися до центру зайнятості або онлайн для
  отримання безоплатних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо.
  Освітня – визначає потребу в психолого-педагогічній реабілітації, а
  також містить рекомендації звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для
  проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.
  Фінансування
  Послуги експертних команд фінансуються коштом державного бюджету
  через Програму медичних гарантій.

Запровадження нової системи оцінювання повсякденного
функціонування викликало чимало запитань. Одне з них — хто є лікуючим
лікарем і які його завдання? Спробуємо пояснити.
Нова система прийде на заміну застарілій медико-соціальній експертизі
(МСЕК) і стане прозорішою, зручнішою та наближеною до потреб пацієнтів.
Хто є лікуючим лікарем?
Направлення має сформувати лікуючий лікар. Лікуючий лікар – це
профільний спеціаліст, який супроводжує пацієнта під час його лікування,
обстеження. Його основне завдання – надавати медичну допомогу,
організовувати медичне обстеження та, за потреби, оформлювати направлення
на оцінювання повсякденного функціонування особи, фахово обґрунтовуючи
для експертної команди стан і потреби пацієнта. 

Якщо у пацієнта кілька захворювань, які спричиняють інвалідизацію
У випадках, коли пацієнт має кілька захворювань, які значно впливають
на його функціональний стан, лікар визначається залежно від основного
діагнозу, який найбільше спричинив інвалідизацію. Однак:

• Лікуючий лікар може залучати інших спеціалістів для формування
  повної картини захворювань пацієнта.
• У складних випадках або за потреби, медична команда координує всі
  наявні діагнози, щоб врахувати всі аспекти функціонування пацієнта під
  час оцінювання.
  Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких
  законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної
  експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування
  особи” направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи за
  згодою особи може здійснювати:
• лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги;
• лікуючий лікар закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання
• спеціалізованої медичної допомоги;
• голова військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної
  (військово-лікарської) комісії.
  Наприклад:
• У пацієнта внаслідок гострого мозкового інсульту виник парез кінцівок,
  але також є хронічна хвороба нирок, основним лікарем може бути лікар-
  невролог, але до обстеження також долучається лікар-нефролог.
• Якщо у пацієнта є злоякісна пухлина та супутня травма кінцівок,
  пріоритетним може бути лікар-онколог, але справу також доповнює
  інформація від лікаря-травматолога.
  Які обов’язки має лікуючий лікар?

1. Формування справи пацієнта:

• Заповнення електронної форми зі структурованими даними (ПІБ,
  діагноз, контактна інформація).
• Додавання медичних документів (сканованих копій)
• Збирання згоди на обробку персональних даних.

1. Направлення на оцінювання:

• Вибір профільної експертної команди залежно від діагнозу пацієнта.
• Вказівка бажаної форми оцінювання (очно, заочно, дистанційно).
• Передача справи через електронну систему.

1. Сприяння швидкому процесу:

• У разі гострих станів або визначених діагнозів направлення можна
  оформити, не очікуючи 120 днів непрацездатності.
• Швидке направлення на повторні обстеження чи консультації.
  Чому лікуючий лікар важливий?
  Лікуючий лікар є першою людиною, з якою пацієнт стикається в новій
  системі. Саме від його професійності, уваги до деталей і здатності
  організувати процес залежить якість і швидкість оцінювання. Лікар також

забезпечує прозорість та повноту документації, що є основою для прийняття
справедливих рішень експертними командами.
Нова система покликана зробити шлях пацієнта простішим, а роботу
лікарів — зрозумілішою та ефективнішою.

Ця покрокова інструкція допоможе вам зрозуміти, як пройти всі етапи
оцінювання повсякденного функціонування особи, яке проводиться з
професійним підходом, орієнтованим на потреби людини.

1. Перший крок: звернення до свого лікуючого лікаря
   Вам необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря , який
   спеціалізується на захворюванні, що спричинило значні порушення здоров’я,
   які можуть бути підставою для встановлення інвалідності чи ступеню втрати
   професійної працездатності. Або ж до сімейного лікаря, у разі, якщо всі
   документи та обстеження наявні. Це перший необхідний крок для взаємодії в
   рамках процесу оцінювання.
   Метою направлення особи на оцінювання може бути:
   1) встановлення інвалідності;
   2) зміна причини інвалідності;
   3) закінчення строку, на який встановлено інвалідність;
   4) повторне оцінювання у разі настання змін у стані здоров’я;
   5) оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми
   реабілітації особи з інвалідністю;
   6) встановлення ступеня втрати професійної працездатності;
   7) продовження тимчасової непрацездатності;
   8) визначення медичних показань для забезпечення автомобілем та/або
   електроскутером і протипоказань до керування ними;
   9) встановлення причинного зв’язку смерті з професійним
   захворюванням, трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
   10) визначення потреби в постійному догляді та інших соціальних
   послугах;
   11) призначення допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших
   засобів реабілітації) та/або медичних виробів;
   12) встановлення причинного зв’язку інвалідності з хворобами,
   перенесеними у дитинстві.
   Після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і
   реабілітаційних заходів за наявності станів, що відповідають Критеріям
   направлення на оцінювання , лікар формує в електронній системі направлення
   на оцінювання повсякденного функціонування особи.
   У новій системі лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) більше не бере
   участі у затвердженні направлень на оцінювання. Водночас ЛКК виконує
   решту своїх функцій у закладі.
   Для військовослужбовців голова ВЛК, як і лікуючий лікар, має право
   сформувати направлення для оцінювання та отримання статусу інвалідності.
   Детальніше про шлях військовослужбовця. 
2. Підготовка документів

Підготуйте:

• Паспорт громадянина України, РНОКПП (за наявності), військово-
  обліковий документ (за наявності). 
• Медичну документацію, що підтверджує ваш діагноз та в якій
  відображено стан вашого здоров’я, зокрема документи про раніше
  встановлену інвалідність. 
• Документи, що засвідчують причини інвалідності (за наявності).
• Адресу електронної пошти пацієнта або довіреної особи.
• Адресу для отримання паперових листів поштою (за потреби).
  Якщо ви втратили попередню довідку МСЕК, то зверніться до
  територіального відділення Пенсійного фонду, оскільки саме електронні
  системи Пенсійного фонду містять централізовану інформацію про всіх осіб з
  інвалідністю, яким була призначена пенсія з інвалідності.
  Документи можна подати у паперовій формі для їх сканування в закладі
  охорони здоров’я під час формування направлення на оцінювання. Якщо ви
  маєте ці документи в електронному вигляді, ви можете передати їх лікареві
  одразу в електронній формі. У випадку бажання присутності уповноваженої
  особи на оцінюванні до справи має бути прикріплена відповідна заява з
  інформацією про таку особу. 
  Детальніше про весь перелік документів — на сайті МОЗ . 

1. Відправлення електронного направлення на оцінювання 
   На основі поданих документів лікуючий лікар створює структуровану
   електронну форму направлення в електронній системі і прикріплює до неї всі
   документи пацієнта. Електронна система є безоплатною і доступною закладам
   охорони здоров’я усіх форм власності (державної, комунальної, приватної).
   У формі міститься необхідна інформація про причини та мету
   направлення на оцінювання. Разом із лікарем обирається бажана форма
   проведення оцінювання відповідно до затверджених критеріїв :

• Очна – за особистої присутності особи.
• Заочна – без особистої присутності.
• З використанням телемедицини – через засоби дистанційного зв’язку.
• Виїзна – за місцем перебування або лікування особи.
  Також пацієнт разом із лікарем обирає заклад охорони здоров’я з
  відповідною експертною командою для проведення оцінювання. З переліком
  закладів та профілями експертних команд можна ознайомитись на дашборді
  на сайті МОЗ . 
  У кожному закладі існує дві і більше команд одного профілю. Пацієнт
  може пройти оцінювання в закладі незалежно від місця реєстрації. На одного
  пацієнта може існувати лише одна чинна справа.  
  У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну
  систему, інформація про що оприлюднюється на вебсайті МОЗ, опрацювання
  направлень, документів та процес оцінювання здійснюються із застосуванням
  паперового документообігу за формами, встановленими МОЗ . Після появи
  технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному
  внесенню до системи.

1. Перевірка документів адміністратором закладу, куди направлено на
   оцінювання
   Адміністратор закладу охорони здоров’я отримає сформоване вашим
   лікарем направлення, перевірить його та додані до нього документи на
   повноту і відповідність вимогам, зокрема в частині відповідності форми
   розгляду та критеріям направлення на оцінювання. 
   Адміністратор має право повернути документи лікуючому лікарю для
   доопрацювання у разі:

• наявності помилок;
• невідповідності критеріям направлення на оцінювання;
• відсутності необхідних документів, що повинні бути додані до
  направлення, зазначених у пунктах 21 і 22 Порядку проведення
  оцінювання повсякденного функціонування особи;
• неналежної якості копій документів, які додані до направлення, що
  унеможливлює ознайомлення з ними.
  У таких випадках адміністратор повертає документи протягом 5 робочих
  днів з моменту їх надходження із зазначенням причини повернення.
  Після усунення недоліків лікуючий лікар може повторно направити документи
  до цього ж закладу або до іншого, де наявна відповідна до справи команда.
  Якщо справа якісно оформлена та відповідає критеріям, то адміністратор
  зазначає розмір справи (кількість сторінок медичних документів) та часовий
  інтервал, необхідний для розгляду, а також відмічає справу в електронній
  системі як готову до постановки в чергу на оцінювання.

1. Постановка в електронну чергу
   Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної
   черги, яку формує електронна система. Розподіл справ між командами
   відбувається за принципом випадковості. 
   Система обирає експертну команду відповідно до співпадіння профілю
   команди та основного діагнозу, і доступності часу, який необхідний для
   розгляду. 
   У подальшому протягом 2025 року буде запроваджено функціонал, де
   склад команди формуватиметься індивідуально для кожного випадку
   відповідно до основного та супутніх діагнозів пацієнта. 
   Після постановки в чергу, до дня розгляду справи ані адміністратор, ані
   члени команди не знатимуть чию справу вони будуть розглядати. Так само
   пацієнт не матиме доступу до персонального складу команди, що
   проводитиме оцінювання.
2. Повідомлення про дату та час розгляду
   Після прийняття адміністратором направлення до розгляду інформація
   про форму, дату та час розгляду надсилається: 

• пацієнту або довіреній особі пацієнта на зазначену в направленні адресу
  електронної пошти або рекомендованим листом (у разі відсутності
  електронної пошти);
• в електронній системі для лікаря, який направив.

1. Проведення оцінювання експертною командою
   У день оцінювання членам експертної команди відкривається доступ до
   справи та даних особи. Лікарі мають ознайомитись з документами справи та
   ідентифікувати особу, якій проводиться оцінювання, перевіривши документи,
   що посвідчують особу. Також лікарі мають зазначити відсутність конфлікту
   інтересів щодо особи, якій проводиться оцінювання. 
   Під час оцінювання формується протокол, де фіксується позиція кожного
   лікаря в команді з кожного питання, після чого приймається колегіальне
   рішення.
   У призначений час оцінювання експертна команда:

• проводить оцінювання повсякденного функціонування (досліджує всі
  надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують
  стан здоров’я особи, щодо якої проводиться оцінювання);
• приймає рішення відповідно до зазначеної у направленні на оцінювання
  мети, наприклад щодо встановлення чи не встановлення інвалідності.
  Прийняте рішення в електронній системі мають підписати усі члени
  команди за допомогою електронних підписів. У разі складення експертною
  командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма
  членами команди.
  Справа може бути не розглянута або її розгляд призупинено у випадках:
• Форс-мажору, як-то тривала повітряна тривога, обстріл, мінування
  тощо.
• Якщо пацієнт не з’явився на очне, дистанційне або виїзне оцінювання.
• Конфлікту інтересів у лікаря щодо особи, якій проводять оцінювання.
• Направлення на додаткові медичні обстеження. 
• Потреби в архівній справі МСЕК (щодо оригіналів причинно-
  наслідкових документів).

1. Можливість направлення на додаткові обстеження
   У разі потреби експертна команда може направити особу на додаткове
   медичне обстеження. Така можливість дозволяється лише один раз, щоб не
   затягувати прийняття рішення, крім випадків коли за результатами такого
   обстеження було виявлено нові, не зазначені в доданій до направлення
   медичній документації, стани, діагнози або порушення структури та функцій
   організму, що потребують додаткового обстеження.
   На час очікування результату додаткового медичного обстеження
   розгляд справи призупиняється. Рішення у справі приймається після
   отримання та врахування результатів додаткового обстеження. Подальший
   розгляд може проводитись без обов’язкової присутності пацієнта.
2. Права особи під час оцінювання
   Особа має право (крім заочної форми розгляду):

• Самостійно здійснювати аудіо- чи відеозапис процесу оцінювання.
• Залучити уповноваженого представника, подавши відповідну заяву
  лікарю, який формує направлення на оцінювання.

1. Терміни розгляду справи

Розгляд справи експертною командою повинен бути завершений не
пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров’я
електронного направлення до розгляду (позначка адміністратора, що справа
готова до постановки в чергу).
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи,
крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни
складу експертної команди.

11. Прийняття рішення та його структура
    За результатами оцінювання експертна команда приймає рішення щодо
    встановлення чи невстановлення (або визначення):

• ступеня обмеження життєдіяльності особи;
• потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та в разі її
  продовження головуючий у справі формує відповідний медвисновок;
• інвалідності, фіксації причин та часу її настання;
• ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
• наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю
  або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового
  апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним;
• потреби у постійному догляді;
• потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної,
  трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;
• обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або
  медичних виробів;
• потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я
  та в разі визначення такої потреби головуючий формує електронне
  направлення для її надання;
• ступеня стійкого обмеження життєдіяльності для направлення їх у
  стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;
• причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати
  працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на
  підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством
  передбачається надання пільг членам сім’ї померлого.
  Якщо було встановлено інвалідність, то в рамках рішення буде також
  сформовано рекомендації, які є медичною частиною індивідуальної програми
  реабілітації. У них буде відображена потреба особи в допоміжних засобах
  реабілітації, медичних виробах та необхідність отримання послуг в інших
  сферах її життя. Ці рекомендації діють протягом усього строку, на який
  встановлено інвалідність.
  Щодо визначення потреби в отриманні послуг в інших сферах, то
  рекомендації міститимуть такі складові: 
  Медична – потреба в отриманні реабілітації в сфері охорони здоров’я
  (при цьому, якщо така потреба виявлена ще під час розгляду, пацієнтові буде
  сформовано електронне направлення на цю послугу), потреба у забезпеченні
  допоміжними засобами реабілітації та медичними виробами, санаторно-
  курортному лікуванні.

Соціальна – визначає потребу в соціальній і побутовій реабілітації, а
також надає рекомендації звернутися до інших уповноважених органів для
вирішення питання щодо призначення державної допомоги або пенсії з
інвалідності, потреби в проведенні оцінки щодо отримання соціальних послуг.
Трудова – визначає потребу у визначенні можливого облаштування робочого
місця, в професійній і трудовій реабілітації та загальні обмеження в
професійній діяльності, що можуть значно вплинути на погіршення здоров’я;
надає рекомендації звернутися до центру зайнятості або онлайн для отримання
безоплатних послуг з профорієнтації, перенавчання тощо.
Освітня – визначає потребу в психолого-педагогічній реабілітації, а
також рекомендація звернутися до інклюзивно-ресурсного центру для
проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи.
У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована
форма прийнятого рішення та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням,
які є частиною індивідуальної програми реабілітації (у разі встановлення
інвалідності), надаються людині на підпис.
Важливо:
Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до
експертної команди направлення на проведення оцінювання (позначка
адміністратора, що справа готова до постановки в чергу).
У разі встановлення інвалідності особі, яка знаходиться на тимчасовій
непрацездатності (у якої сформований МВТН) датою встановлення
інвалідності вважається дата огляду особи (з метою запобігання дублювання
тимчасової та стійкої втрати працездатності на одні і ті ж дати).
У разі якщо строк повторного огляду особою з інвалідністю пропущено
з поважних причин або в разі визнання її знову особою з інвалідністю виплата
пенсії з інвалідності відновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня
повторного огляду, але не більш як за три роки, якщо експертна команда
визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час
повторного огляду особи з інвалідністю переведено на іншу групу інвалідності
(вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою
групою інвалідності.
У разі встановлення інвалідності особам, які внаслідок поранення,
контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі
в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи
безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення,
під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення
національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії
Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх
здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для
забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів
держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,
перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених
заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому
числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної

втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, група
інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду
(безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв
встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. 

12. Надсилання рішення експертної команди
    Після завершення оцінювання витяг з рішення експертної команди
    надсилається:

• на адресу електронної пошти людини, яка проходила оцінювання;
• у разі відсутності електронної пошти рекомендованим листом на адресу
  задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
• в електронній системі для лікаря, який направив на оцінювання (за
  запитом людини він може роздрукувати та надати їй у паперовій формі,
  завіривши печаткою закладу охорони здоров’я).

12. Обмін даними
    Інформація з рішення буде передаватися через електронну систему до
    Міністерства соціальної політики України для подальшого використання при
    призначенні пенсії або соціальних виплат, забезпеченні допоміжними
    засобами реабілітації або соціальними послугами. 
    Також у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати
    працездатності експертна команда повідомляє територіальному центру
    комплектування та соціальної підтримки про призовників та
    військовозобов’язаних.
13. Подальші дії після отримання рішення
    Після отримання витягу з рішення експертної команди процес реалізації
    прав починається із самостійного звернення особи до відповідних установ
    залежно від ваших потреб, зокрема:

• Територіальний фонд соціальної підтримки осіб з інвалідністю – для
  отримання допоміжних засобів реабілітації (ДЗР).
• Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та
  СП) – для оформлення відстрочки від мобілізації (за потреби).
• Пенсійний фонд України (ПФУ) – для призначення або подовження
  виплат пенсії в разі її нарахування.
• Управління соціального захисту населення (УСЗН) – для призначення
  або подовження державної допомоги для осіб з інвалідністю з дитинства
  та соціальних виплат і пільг, пов’язаних із доглядом за особою з
  інвалідністю.
• Ці звернення необхідні для реалізації прав, передбачених
  законодавством, та забезпечення всебічної підтримки.

12. Оскарження рішення експертної команди
    Якщо людина не згодна з рішенням експертної команди, вона має право
    його оскаржити. Необхідно звернутись самостійно до Центру оцінювання
    функціонального стану осіб — для цього потрібно надіслати скаргу в
    паперовій формі на адресу Центру оцінювання функціонального стану особи .
    Розгляд оскаржень проводитимуть експертні команди центру, до складу
    яких входитимуть лікарі з державних закладів охорони здоров’я з усієї країни.

Ця процедура забезпечує право особи на перегляд рішення та гарантуватиме
об’єктивність і справедливість процесу.
Особливі випадки: перебування за кордоном
Якщо громадянин України перебуває за кордоном у державі, з якою
укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, для
оцінювання повсякденного функціонування медичні формуляри надає
уповноважений орган країни перебування. Ці формуляри передаються до
Пенсійного фонду України, який далі направляє їх до Міністерства охорони
здоров’я для проведення оцінювання. Такі медичні документи перекладає
Центр оцінювання функціонального стану особи та забезпечує проведення
оцінювання таких громадян. 
Громадяни України, які перебувають на території інших держав,
надсилають (передають)  лікуючому лікарю медичні документи, перекладені
українською мовою та завірені у належний спосіб, які містять інформацію про:

• діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого
  перегляду (МКХ-10);
• ступінь функціональних порушень;
• дані лабораторних та функціональних обстежень, виписки після
  стаціонарного лікування, консультативні висновки тощо).
  Документи, видані закладами охорони здоров’я Російської Федерації чи
  Республіки Білорусь, до розгляду не приймаються.
  Документи, їх переклади можуть бути надіслані поштою або надані
  лікуючому лікарю в Україні за допомогою технічних засобів електронних
  комунікацій (електронна пошта тощо). На підставі них лікар приймає рішення
  щодо необхідності направлення на оцінювання.
  Також за вчинення нотаріальних дій консульськими установами України
  за кордоном щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову
  документів, необхідних для направлення на оцінювання, консульський збір не
  справляється.
  Рішення про встановлення інвалідності буде прийматися експертними
  командами під час заочного розгляду справи за результатами медичного
  обстеження в країні перебування. 
  Чинність документів, виданих МСЕК до 31 грудня 2024 року 
  Усі документи (довідки, акти, висновки, індивідуальні програми
  реабілітації), які були видані МСЕК до 31 грудня 2024 року, залишаються
  чинними та є підставами для отримання визначених законодавством гарантій,
  піль, виплат, допомоги, відстрочок тощо.
  Повторні огляди та оцінювання
  Щодо проходження повторних оглядів:
  1) усі, хто має обмеження повсякденного функціонування, тобто законні
  підстави для статусу інвалідності, проходитимуть оцінювання експертною
  командою лікарів-практиків у передбачений строк;
  2) якщо інвалідність встановлено безстроково, оцінювання проходити не
  обов’язково, лише за власним бажанням: усі пільги, гарантії та виплати
  залишаються в силі;

3) якщо людина протягом 2022-2024 років мала пройти повторний огляд,
але не змогла його пройти з поважних причин та відповідно до винятків,
передбачених у законодавстві на час воєнного стану, то його потрібно буде
пройти:

• чоловікам 25-60 років з 2 або 3 групою інвалідності – до 1 листопада 2025
  року;
• усім іншим пацієнтам (за винятком перелічених нижче випадків) – до 1
  квітня 2026 року.
  Винятки — неможливість повторного огляду з таких причин:
• люди перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, або на
  тимчасово окупованих територіях;
• пацієнти з важкими порушеннями функцій організму (не мають кінцівки
  або якогось з парних органів, не чують або не бачать, мають онкологічне
  або психічне захворювання);
• чинні військовослужбовці ЗСУ та інших військових формувань – для
  них статус інвалідності залишається чинним на період проходження
  військової служби та протягом 60 днів з дати звільнення зі служби.
  4) якщо ваші документи були вже в МСЕК і призначена дата засідання у
  2025 році: у такому випадку справу передано до визначеного закладу охорони
  здоров’я, де працюють експертні команди. Розгляд справи відбудеться в день,
  який був призначений до цього МСЕК. При цьому обов’язково повідомлять
  нову адресу, де відбудеться оцінювання.
  Якщо інвалідність була встановлена безстроково, ІПР залишається
  чинною безстроково. Проте якщо є потреба оновити перелік заходів в ІПР,
  людина може з цією метою звернутися до лікуючого лікаря для направлення
  на оцінювання.
  Якщо інвалідність була встановлена тимчасово, документи та рішення
  МСЕК чинні до завершення строку, на який встановлена інвалідність або до
  проведення оцінювання повсякденного функціонування.
  Подальше оцінювання 
  Подальше оцінювання (повторні огляди) є важливою складовою системи
  оцінювання повсякденного функціонування особи, адже воно дозволяє
  переглянути стан здоров’я, визначити прогрес або потребу в коригуванні
  рекомендацій та оновити рішення щодо встановлення інвалідності.
  Повторне оцінювання проводиться, якщо:
• Закінчився строк дії попереднього рішення. Наприклад, якщо
  інвалідність була встановлена тимчасово, до певної дати.
• Є зміни у стані здоров’я. За зверненням особи лікуючий лікар формує
  направлення, якщо відбулися суттєві покращення чи погіршення стану
  здоров’я.
  Процедура повторного оцінювання не відрізняється від процесу
  проведення первинного оцінювання. 
  Як отримати допоміжні засоби реабілітації?
  Якщо ваша ІПР чинна і не потребує змін, допоміжні засоби можна
  отримати без звернення до експертної команди – варто звернутися до:
• органу соціального захисту населення;
• до уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту
  виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
• центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• через електронний кабінет особи з інвалідністю у банку даних;
• через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності
  технічної можливості);
• до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з
  інвалідністю (ФСЗІ).
  Перехід до нових правил
  Нині триває процес передачі паперових направлень на МСЕК, які були
  прийняті МСЕК до розгляду, проте не були розглянуті в 2024 році або їх
  розгляд був призначений на 2025 рік. Справи передаються до визначених
  закладів охорони здоров’я, які вже сформували експертні команди та
  організовують процес оцінювання. Ці команди відповідатимуть за розгляд
  справ і ухвалення рішень.
  Якщо ваші документи були якісно оформлені з усією необхідною
  інформацією та вже були направлені до МСЕК, вам не потрібно додатково їх
  надавати. Після опрацювання переданих справ та внесення їх до електронної
  системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи вам буде
  повідомлено про дату, час і місце проведення оцінювання.
  У випадку некомплектності справи в частині нестачі обов’язкових
  документів, заклад охорони здоров’я поверне справу до лікуючого лікаря для
  доопрацювання і внесення вже в електронному вигляді. 
  Прозорість і доступність
  Реформа впроваджує цифрові рішення та спрощує процес, робить його
  прозорим і доступним. Нова система забезпечує рівний доступ до послуг для
  всіх громадян, незалежно від місця перебування чи стану здоров’я.

Колектив КНП «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги» та КНП «Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської ради висловлює ЩИРУ ПОВАГУ ТА ПОДЯКУ ТОВ “Саласпілський центр здоров’я” #SIA“Salaspils veselības centrs” та жителям міста Саласпілс (Латвія) за підтримку закладів охорони здоров’я Бобровицької громади.

09 грудня 2024 року наші заклади отримали допомогу від ТОВ “Саласпілський центр здоров’я” у вигляді УЗД апарату, тонометрів, стетоскопів, спиртові серветки, бинти, пластир та інший перев’язувальний матеріал.

Дякуємо Нашим друзям за підтримку та співпрацю.

На ранніх стадіях рак виліковний. Своєчасна діагностика
онкозахворювань за допомогою інструментальних досліджень дозволяє вчасно
виявляти хворобу, підвищує шанси на успішне лікування та рятує життя.
Програма медичних гарантій дає можливість кожному громадянину України
безоплатно проходити профілактичні обстеження на онкологічні
захворювання, незалежно від місця свого проживання чи реєстрації.
Рання діагностика найпоширеніших онкозахворювань є пріоритетним
напрямком у Програмі медичних гарантій і включає безоплатні послуги з
досліджень на рак за шістьма пакетами: 

• «Мамографія» – обстеження молочних залоз рентгенівським методом
  задля виявлення патологічних змін у молочних залозах
• «Гістероскопія» – обстеження порожнини матки та цервікального
  каналу допомагає виявити внутрішньоматкові патології на ранніх
  етапах, коли їх ще не видно на УЗД.
• «Езофагогастродуоденоскопія» – обстеження стравоходу, порожнини
  шлунка та дванадцятипалої кишки. Дозволяє виявити запальні процеси,
  структурні аномалії верхніх відділів ШКТ. Також можливо побачити
  новоутворення на ранніх етапах до появи специфічних симптомів, а
  також за необхідності взяти матеріал для біопсії.
• «Колоноскопія» – обстеження слизової оболонки прямої,  товстої та
  частини кінцевого відділу тонкої кишки, виявлення запальних процесів
  та новоутворень за необхідністю проведення біопсії.
• «Цистоскопія» – обстеження уретри та сечового міхура, з можливістю
  забрати матеріал для біопсії та здійснити візуалізацію новоутворень.
• «Бронхоскопія» – обстеження трахеї та бронхів, яке дозволяє виявити
  захворювання слизових оболонок, за необхідністю взяти зразки тканини
  на біопсію або ж видалити інородні тіла, які потрапили в дихальні
  шляхи.
  Внутрішньо переміщені особи можуть отримати послуги з ранньої
  діагностики новоутворень у будь-якому з 840 медичних закладів, які мають
  укладені договори з НСЗУ на відповідні пакети послуг:
• Мамографія: 270 медичних закладів
• Гістероскопія: 503 медичні заклади
• Езофагогастродуоденоскопія: 717 медичних закладів
• Колоноскопія: 600 медичних закладів
• Цистоскопія: 407 медичних закладів
• Бронхоскопія: 294 медичні заклади
  Як отримати послугу з раннього виявлення новоутворень
• Електронне направлення – його видає сімейний або лікуючий лікар. З
  електронним направленням пацієнт звертається до медичного закладу,
  який надає послугу за відповідним пакетом. 
• Підставою для проходження діагностичних досліджень з метою
  профілактики є також досягнення пацієнтами певного віку. Для
  мамографії та колоноскопії – це вік від 40 років, а для цистоскопії,
  езофагогастродуоденоскопії, гістероскопії, бронхоскопії – від 50 років.
  Внутрішньо переміщеним особам, як і іншим громадянам, в межах
  обраних пакетів доступні безоплатні послуги:
• Консультація лікаря перед дослідженням
• Проведення дослідження 
• Консультація анестезіолога перед анестезіологічним забезпеченням (за
  потреби)
• Проведення місцевої або загальної анестезії (за потреби)
• Забір та направлення біологічного матеріалу для проведення
  гістологічного дослідження (за потреби)
• Опис результатів досліджень, оформлення заключення та протоколу
  втручання 
• За необхідності направлення пацієнта/-ки для отримання спеціалізованої
  медичної допомоги або інших медичних послуг
• Надання результатів обстеження на плівці та/або запис на цифровий
  носій пацієнтів (за бажанням) тощо
  Ознайомитися з повним обсягом кожного діагностичного обстеження
  можна на сайті НСЗУ в розділі Вимоги ПМГ 2024, обравши потрібний пункт,
  або за посиланням: https://cutt.ly/ieIPVARP .
  Як знайти заклад, який надає послуги з діагностичного обстеження
  раннього виявлення новоутворень
• Зателефонувати до контакт-центру НСЗУ 16-77: оператор підкаже, які
  медичні заклади поруч мають договір з НСЗУ на надання тієї чи іншої
  послуги з дослідження. 
• На сайті НСЗУ: аналітична панель/дашборд «Електронна карта місць
  надання послуг за програмою медичних гарантій». У полі фільтрів
  обрати потрібну область, населений пункт та «Напрям допомоги» і
  потрібний «Пакет послуг». Карта залишаться заклади з контактами.
  Перейти до дашборду можна за посиланням: https://cutt.ly/keDoF37u  
  Куди і як поскаржитись, якщо відмовляють у наданні послуги або
  вимагають сплатити за неї?
  Якщо під час звернення до закладу внутрішньо переміщеній особі
  відмовляють у наданні послуги, вимагають оплатити послугу, яку покриває
  Програма медичних гарантій, чи зробити благодійний внесок  – це порушення
  прав пацієнта та умов договору НСЗУ з медичним закладом. У такому випадку
  потрібно подати звернення щодо порушення:
• зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77, оператор
  допоможе зафіксувати скаргу.
• подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ: обрати в меню
  зверху розділ «Громадянам», далі – «Зворотній зв’язок. Тут можете
  залишати свої запитання, зауваження, пропозиції, заяви та скарги». Або
  перейти за посиланням: https://cutt.ly/5eb9XKbN
  Програма медичних гарантій забезпечує усім українцям однаковий
  безоплатний перелік та доступ до медичних послуг, незалежно від наявності
  статусу внутрішньо переміщеної особи. Більше про безоплатні медичні
  послуги, які можна отримати за Програмою медичних гарантій, в
  електронному посібнику «Гід по Програмі медичних гарантій для пацієнта
  2024». Завантажити посібник можна за посиланням
  https://academy.nszu.gov.ua/pluginfile.php/256700/mod_page/content/21/%D0%93
  %D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%86
  %D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_2024.pdf .

На сьогодні ВІЛ залишається однією з найсерйозніших проблем охорони
здоров’я у світі, особливо у країнах із низьким чи середнім рівнем доходу. За
оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в минулому році у
світі налічувалося 39,9 млн осіб, які живуть із ВІЛ, 1,4 млн з яких – діти.
Переважна більшість людей, які живуть із ВІЛ, проживають у країнах з
низьким або середнім рівнем доходу. Протягом 2023 року 1,3 млн осіб було
інфіковано ВІЛ, а від причин, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, померло загалом
42,3 млн осіб, включаючи 630 000 осіб у 2023 році.
За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України Станом на
01.10.2024 року у закладах охорони здоров’я під медичним наглядом
перебувало 147 599 людей, які живуть з ВІЛ, що становить 360,0 на 100 000
населення. За даними офіційної реєстрації найвищій рівень поширеності ВІЛ-
інфекції на 100 000 населення зареєстрований, як і в попередній період, в
Одеській (971,8), Дніпропетровській (938,8), Миколаївській (747,4) областях
та у м. Київ (631,0). У порівнянні з 9 місяцями 2023 року диспансерна група по
Україні зменшилася на 7,1%, що спостерігається у 16 областях. Більш
помітний негативний приріст диспансерної групи в наступних областях:
Запорізькій (Тпр-52,4%), Луганській (Тпр-40,4%), Закарпатській (Тпр-16,0%),
Київській та Донецькій (Тпр-15,0%). Враховуючи обставини, можна
припустити, що диспансерна група буде і далі поступово зменшуватися при
досягненні термінів зняття з обліку.
Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – це інфекція, яка вражає імунну
систему організму. Найпізнішою стадією ВІЛ-інфекції є синдром набутого
імунодефіциту (СНІД). Вірус вражає білі клітини крові, що призводить до
послаблення імунної системи. Це підвищує ймовірність розвитку таких
захворювань, як туберкульоз, інфекційні хвороби та деякі види онкологічних
захворювань.
На даний час ВООЗ визначає тяжкий імунодефіцит як порушення, при
якому кількість клітин CD4 падає нижче за рівень 200 клітин/мм3, або як
третю чи четверту клінічну стадію ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків за
класифікацією ВООЗ. Вважають, що всі діти з ВІЛ, віком до 5 років, мають
тяжкий імунодефіцит.
Щодо шляхів зараження, то вірус може передаватися через різні рідини
організму людей, які живуть із ВІЛ, такі як кров, грудне молоко, сперма та
вагінальні виділення. ВІЛ також може передаватися дитині під час вагітності
та народження. При звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки,
обійми та потискання рук, або при спільному користуванні особистими
предметами та вживанні продуктів харчування чи води – передача інфекції не
відбувається.
Важливо наголосити, що ВІЛ-позитивні особи з вірусною супресією, які
отримують антиретровірусну терапію (АРТ), не передають вірус своїм

статевим партнерам. Таким чином, ранній доступ до АРТ та надання
підтримки для проведення терапії мають вирішальне значення не тільки для
покращення стану здоров’я людей з ВІЛ, але й для запобігання передачі ВІЛ-
інфекції.
Симптоматика ВІЛ залежить від стадії інфекції. Протягом кількох
перших місяців після інфікування люди з ВІЛ, як правило, найбільш заразні,
але багато хто з них ще не знає про свій статус. Протягом перших тижнів після
інфікування у деяких людей може не виникати жодних симптомів. В інших
може виникати грипоподібне захворювання з такими симптомами, як:
лихоманка, головний біль, біль у горлі та висип. Далі інфекція поступово
послаблює імунну систему, що може призвести до появи інших ознак та
симптомів: збільшення лімфатичних вузлів, втрата ваги, лихоманка, діарея та
кашель. При відсутності лікування у людей з ВІЛ-інфекцією можуть
розвинутись такі тяжкі хвороби, як: туберкульоз, криптококовий менінгіт,
тяжкі бактеріальні інфекції, онкологічні захворювання, зокрема лімфоми та
саркома Капоші тощо.
До факторів ризику зараження ВІЛ ВООЗ відносить:

• незахищений анальний чи вагінальний секс;
• наявність іншої інфекції, що передається статевим шляхом (ІПСШ),
  такої як сифіліс, герпес, хламідіоз, гонорея та бактеріальний вагіноз;
• шкідливе вживання алкоголю та вживання наркотиків у контексті
  сексуальних контактів;
• спільне користування зараженими голками, шприцами та іншим
  ін’єкційним обладнанням, а також розчинами наркотиків при вживанні
  ін’єкційних наркотиків;
• небезпечні ін’єкції, переливання крові, пересадки тканин, медичні
  процедури, що включають нестерильні розрізи або проколювання;
• випадкові травми від уколу голкою, зокрема серед працівників охорони
  здоров’я.
  Ризик ВІЛ-інфікування можна знизити шляхом: використання чоловічих
  чи жіночих презервативів під час сексу; проходження тестування на ВІЛ та
  інфекції, що передаються статевим шляхом; здійснення добровільного
  медичного чоловічого обрізання; участі у програмах зниження шкоди
  споживачам ін’єкційних наркотиків.
  Забезпечення доступу до тестування та АРТ є важливою частиною
  профілактики ВІЛ-інфекції. Лікарі також можуть надати рекомендації щодо
  використання лікарських засобів та пристроїв медичного призначення в якості
  профілактичних заходів, таких як: антиретровірусні препарати (АРВ-
  препарати), включаючи пероральну ДКП та препарати тривалої дії; вагінальні
  кільця з дапівіріном; ін’єкційний каботегравір тривалої дії.
  Існуючі на сьогоднішній день види антиретровірусної терапії (АРТ) не
  виліковують ВІЛ-інфекцію, але дозволяють зміцнити імунну систему
  організму, що допомагає їй боротися з іншими інфекціями. Завдяки
  розширенню доступу до антиретровірусної терапії (АРТ) сьогодні ВІЛ-
  інфіковані можуть розраховувати на більш тривале та здорове життя. Крім

того, доведено, що АРТ запобігає подальшій передачі ВІЛ. За оцінками ВООЗ,
у 2023 році лікування ВІЛ-інфекції отримувало 30,7 млн із 39,9 млн людей, які
живуть із ВІЛ.
Окрім того, на даний час досягнуто прогрес в галузі профілактики та
елімінації передачі вірусу від матері до дитини, а також у збереженні життя
матерів. 2023 р. антиретровірусні препарати (АРВ-препарати) отримували 1,2
млн (84%) вагітних, які живуть із ВІЛ. Згідно останніх даних, які опублікувала
ВООЗ, АРТ протидіє розмноженню ВІЛ в організмі, завдяки чому імунні
клітини отримують можливість жити довше та забезпечувати захист від
інфекцій.
Доступ до послуг з тестування на ВІЛ повинен бути розширений, щоб
кожна людина, яка живе з ВІЛ, могла пройти діагностику та отримати
лікування або вибрати відповідний та ефективний спосіб профілактики. У
сфері тестування на ВІЛ зберігаються прогалини: за оцінками,
недіагностованими залишаються 5400000 людей, що живуть з ВІЛ, тобто. 14%
ВІЛ-інфікованих.
Як додаткові ефективні методи розширення доступу до тестування на
ВІЛ ВООЗ рекомендує самотестування на ВІЛ, тестування партнерів та
тестування членів одного соціального кола.

Цукровий діабет (ЦД) – хронічне захворювання, при якому підшлункова
залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну чи організм не може
ефективно використовувати вироблений інсулін. Понад 1 000 000 людей
передчасно помирає в Європі саме через цукровий діабет 2 типу. Це дуже
поширене захворювання. Близько 415 млн людей у всьому світі мають ЦД, і
приблизно у 193 млн людей він недіагностований. Серед хворих на ЦД,
близько 90 % припадає саме на ЦД 2 типу. В Україні він займає 3-тє місце за
поширеністю після серцево-судинних захворювань та онкології, його перебіг
часто є безсимптомним, що дуже ускладнює діагностику та лікування.
Гірка хвороба із солодкою назвою є основною причиною ниркової
недостатності, значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їх
інфікування та в кінцевому результаті – ампутації та є причиною 1% випадків
сліпоти. У людей, що страждають на цукровий діабет, в 2-3 рази вищий ризик
розвитку інфаркту та інсульту.
Хвороба часто спричиняє глибокі психологічні та фізичні страждання не
лише людини, яка хворіє, а й усіх членів сім’ї. Попри значний обсяг
інформації стосовно факторів ризику ЦД 2 типу та доказів успішної
профілактики, захворюваність продовжує зростати в усьому світі. І тут
важливо розуміти, що раннє виявлення захворювання через скринінг,
проведення профілактичних заходів та застосування ефективних методів
лікування, запобігають виникненню ускладнень та знижують захворюваність і
смертність.
Підступність ЦД 2 типу полягає в тому, що на початку захворювання
практично відсутні будь-які ознаки та симптоми. І це призводить до того, що
вперше діагноз ЦД 2 типу встановлюється, коли людина хворіє впродовж
декількох років. При цьому виникають незворотні зміни, що спричиняють такі
ускладнення, як діабетична стопа, ретинопатія та інші. Тим часом ЦД 2 типу
постійно прогресує. Важливо починати лікування одразу після встановлення
діагнозу. 
До факторів ризику ЦД 2 типу відносять:
 наявність родичів з ЦД;
 серцево-судинні захворювання;
 артеріальна гіпертензія (≥140/90 мм рт. ст.);
 високий рівень холестерину;
 надмірна вага та ожиріння;
 низька фізична активність;
 синдром полікістозних яєчників у жінок.
Оцінити власний ризик цукрового діабету можна на сайті Центру
громадського здоров’я МОЗ України за посиланням: https://diabetes.phc.org.ua/

Важливо пам’ятати, що результати такого тесту не є діагнозом, і лише
вказують на ймовірний ризик виникнення ЦД 2 типу. Для розширеної
інтерпретації результату обов’язково варто звернутися до свого сімейного
лікаря. Оскільки, тільки лікар визначає подальший план діагностики,
профілактичних заходів та лікування; надає рекомендації стосовно зміни
способу життя, зокрема, збільшення фізичної активності (щонайменше 150 хв
на тиждень помірної інтенсивності), збалансоване харчування
(низькокалорійна, низьковуглеводна їжа) тощо. Тож, будьте активними та
свідомими стосовно власного здоров’я. І при необхідності своєчасно
звертайтеся до свого сімейного лікаря!
Найбільш ефективним способом профілактики чи відстрочення розвитку
діабету 2-го типу є корекція способу життя. В якості профілактики
рекомендується:

• досягти нормальної ваги тіла/ підтримувати її;
• фізична активність не менше 150 хвилин на тиждень;
• здорове харчування, менше цукру та насичених жирів;
• не курити та не вживати алкоголь.
  Більше про цукровий діабет на сайті ЦГЗ за посиланням
  Пам’ятайте! Діабет піддається лікуванню, а дієта, фізична активність,
  медикаментозне лікування та регулярний контроль допомагають попередити
  розвиток ускладнень.