Право на здоров’я є одним із основних прав людини. Кожна людина повинна мати можливість у будь-який час і в будь-якому місці отримувати необхідну медичну допомогу, не відчуваючи при цьому фінансових труднощів. Загальне охоплення послугами охорони здоров’я включає весь комплекс основних медичних послуг – від зміцнення здоров’я до профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду протягом усього життя.

Здоров’я населення є однією з найбільших цінностей та необхідною умовою для соціально-економічного розвитку країни. Збереження здоров’я та забезпечення повноцінного життя людей, забезпечення максимальних показників здоров’я та благополуччя населення є одними з найважливіших цілей світової спільноти.

Для збереження здоров’я якомога довше, необхідно вести здоровий спосіб життя. Розвиток неінфекційних захворювань (серцево-судинні хвороби, діабет, онкологічні захворювання тощо) можна попередити, зменшивши вплив факторів ризику, таких як тютюн, ожиріння, відсутність фізичної активності, інфекції, алкоголь, забруднення навколишнього середовища, професійні канцерогени та радіація.

Тютюновий дим містить принаймні 80 різних речовин, що викликають рак (канцерогени). Під час вдихання диму хімічні речовини потрапляють у легені, переходять у кровотік і розносяться по всьому тілу. Ось чому куріння або жування тютюну не тільки викликає рак легенів і ротової порожнини, але також пов’язане з багатьма іншими неінфекційними захворюваннями. Чим більше людина курить, чим у молодшому віці вона починає палити і чим довше продовжує палити, тим більше підвищується ризик розвитку захврювань.

Існує хибне уявлення, що вживання алкоголю може бути хорошим способом зняти стрес, але це зовсім не так. Вживання алкоголю у таких ситуаціях становить додаткову загрозу як вашому життю й здоров’ю, так і життю тих, хто поруч. Безпечної дози алкоголю не існує. Кожен грам спожитого алкогольного напою, в тому числі слабоалкогольного, негативно впливає на здоров’я. Вживання міцних напоїв підвищує ризик нещасних випадків, травматизму й загострення хронічних захворювань. 

Однією з основних та найважливіших складових здоров’я є постійна фізична активність. Причому не варто плутати її з фізичними вправами, які є лише одним із пунктів у цьому напрямку. Під фізичною активністю розуміється якийсь рух тіла, що вимагає скорочення м’язів і витрат енергії.

Недостатня фізична активність – одна з причин багатьох неінфекційних захворювань, таких як рак, діабет, серцеві хвороби тощо. Фізична активність включає будь-який вид руху, будь то ходьба, танці, ігри чи спорт. Недаремно кажуть: «Рух – це життя!». Лише одне-два тренування на тиждень можуть зменшити ризик серцевих захворювань або інсульту. Водночас, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 25% дорослих і понад 80% підлітків не дотримуються рекомендацій щодо рівня фізичної активності.

Оптимальним рівнем фізичної активності є 150 хвилин (або більше) помірної фізичної активності або 75 хвилин інтенсивної фізичної активності на тиждень – для дорослих; 420 хвилин або більше на тиждень – для дітей віком від 6 років.

Особливості фізичного навантаження різняться від віку, рівня фізичної підготовки, а також загального стану здоров’я. Якщо ви давно не займалися спортом, порадьтеся зі своїм сімейним лікарем – він допоможе визначити, чи запланована активність та її інтенсивність відповідають вашій формі.  

Якщо у вас малорухомий спосіб життя, намагайтеся додати щонайменше годину фізичних активностей на день. Почніть із прогулянок на свіжому повітрі, ранкової зарядки, відмовтеся від ліфта, натомість підіймайтеся на свій поверх сходами.

Зайва вага тіла підвищує ризики захворювання небезпечними хворобами, зокрема серцево-судинними. В комбінації з серцево-судинними захворюваннями зайва вага впливає й на тривалість життя. Також існують інші проблеми зі здоров’ям, пов’язані із зайвою вагою. Наприклад, людина може стати більш сприйнятливою до апное (задишки) уві сні, отримати біль у суглобах та артрит, захворіти на діабет. Здорове харчування та фізична активність – найбільш ефективні інструменти для підтримки здорової ваги. 

Сон відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини, впливає на її самопочуття. Наприклад, достатня кількість якісного сну сприяє захисту психічного і фізичного здоров’я та покращує якість життя. Сон допомагає центральній нервовій системі коректно функціонувати – поки ми спимо, мозок аналізує інформацію минулого дня і готується до дня наступного, щоб ми могли вивчати та запам’ятовувати нову інформацію. Більшості здорових людей потрібно спати 7-9 годин на добу, щоби відпочити та відновитися. 

Важливим пунктом для збереження здоров’я є правильне та корисне харчування. Здорове харчування – запорука довгого наповненого життя, основа турботи про себе.

Передусім у щоденний раціон мають входити фрукти та овочі, бобові, цільні злаки та горіхи, молочні та кисломолочні продукти, риба, м’ясо, яйця а ось від великої кількості червоного м’яса та м’ясних консервів краще відмовитись.

Щодо харчування рекомендації ВООЗ наступні:

• Підтримувати належний енергообмін та здорову вагу.
• Перейти від споживання насичених жирів до ненасичених (риба, насіння льону, горіхи, кунжутна та лляна олія тощо).
• Виключити із меню трансжирні кислоти.
• Збільшити відсоток споживання фруктів та овочів, бобових, горіхів та цільнозернових продуктів.
• Обмежити споживання цукру та солі. А також забезпечити йодування солі.
• Дотримуватися оптимального режиму харчування (сніданок протягом першого часу після підйому, обід та вечеря не пізніше трьох годин до сну; інтервал між основними прийомами їжі не перевищує три з половиною-чотири години; протягом дня один-два перекуси).
• Пити достатньо рідини. Норма рідини в день для дорослої людини – 4% від загальної маси тіла, тобто 2800-3000 мл/день при вазі 70-75 кг.

Ну і звісно ж не варто забувати про вакцинацію – найдієвіший спосіб попередити інфекційні захворювання та не займатися самолікуванням.

Регулярна фізична активність, відмова від шкідливих звичок, підтримка здорової ваги тіла, правильне харчування та регулярні профілактичні медичні огляди – це ті прості речі, що рятують життя.

Як розпочати здоровий спосіб життя

Стиль життя впливає на його якість і тривалість. Головні причини, які підвищують ризик передчасної смертності глобально – це високий кров’яний тиск, вживання тютюну, високий рівень глюкози в крові, малорухливий спосіб життя, надмірна вага та ожиріння. В комплексі з генетичними факторами, вони викликають смертельні хвороби, як серцево-судинні, онкологічні, деменцію, аутоімунні захворювання та порушення психічного здоров’я. 

Найбільш надійний та доступний спосіб запобігти цим хворобам – підтримувати здоровий спосіб життя. Насправді, це дуже важко, особливо, якщо потрібні кардинальні зміни. Тому цей процес може бути тривалий та потребувати великої уваги і дисципліни. Кілька порад, які допоможуть розпочати здоровий спосіб життя.

1. Плануйте.

Зміна способу життя – тривалий процес. Тому важливо розподілити його на реальні етапи, які будуть послідовними. Ідея полягає в тому, що кожен етап є підготовкою до наступного, тому ви не повинні поспішати або пропускати етапи.

Тут є інструкція, як краще побудувати цей процес: https://goo.gl/oucEy1

2. Ставте позитивні цілі.

Найменш дієвими є підходи, які ґрунтуються на негативних стимулах. Тому науковці вказують, що довготривалі зміни найбільш ефективні, коли підтримуються позитивним настроєм. Будь-яка зміна способу життя має бути значущою та приємною, тож слід уникати формулювань «добре» чи «погано».

3. Визначайте конкретні задачі.

Досягти ціль легше, якщо є чітке формулювання, як-от «Займатись спортом 30 хвилин кожного дня», а не просто «Займатись більше спортом». Кількість задач також має бути адекватною, адже дуже легко перевантажити силу волі та демотивуватись.

4. Слідкуйте за настроєм.

Лікування основних психологічних проблем та вивчення того, як краще керувати стресом та поганим настроєм, дуже важливі для успіху. Адже ми схильні переїдати, якщо нервуємо. Це може стати на заваді на шляху до здорового харчування та правильного режиму дня.

В цій нелегкій справі допоможе ваш лікар. Він може якнайкраще проаналізувати ваші звички, допомогти порадами та підтримувати в ризикованих ситуаціях.

На виконання законів України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про протидію торгівлі людьми», Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1544-р (зі змінами), Департаментом сім’ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації спільно з громадською організацією «Спілка жінок Чернігівщини» за участю інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, профспілкових організацій, навчальних закладів, закладів культури, охорони здоров’я, громадських організацій щорічно напередодні Міжнародного жіночого дня (лютий-березень) проводиться регіональна інформаційно-просвітницька акція «Жінки, знайте свої права».

Акція проводиться з метою підвищення рівня обізнаності жінок щодо їх прав, поінформованості про шляхи попередження та інструментів протидії дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, попередження та зупинення усіх форм насильства стосовно жінок і дітей, торгівлі людьми, розвитку жіночого лідерства у всіх сферах та на всіх рівнях. 

Сучасний світ руйнує стереотипи, і жінки поступово відновлюють свої права. В Україні чинне законодавство ґарантує чоловікам та жінкам рівні права та можливості.

Короткий огляд ґендерного законодавства

В основу державної політики покладений конституційний принцип рівноправності чоловіка та жінки. Зокрема стаття 24 Конституції України передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема за ознаками статі. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства.

В Конституції України закріплено, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (статті 27, 55 Конституції).

На реалізацію цих конституційних гарантій Верховною Радою України прийнято, зокрема, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (далі – Закон), метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України.

Згідно зі статтею 6 Закону дискримінація за ознакою статі забороняється. Не вважаються дискримінацією за ознакою статі: спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я; позитивні дії.

Закон визначає порядок оскарження дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань, та передбачає можливість відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань.

Так, відповідно до статтей 22, 23 Закону особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі чи вона стала об’єктом сексуальних домагань, має право звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, уповноважених осіб (координаторів) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, правоохоронних органів держави та суду.

Особи будь-якої статі або групи осіб мають право надсилати повідомлення про порушення рівності прав та можливостей жінок і чоловіків до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок у разі, якщо вичерпані внутрішні засоби правового захисту або якщо застосування таких засобів захисту невиправдано затягується.

Особа має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню, та не пов’язана з їх розміром.

Правові та організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї, визначені у Законі України «Про попередження насильства в сім’ї» (далі – Закон).

В абзаці другому статті 1 Закону визначено, що насильством в сім’ї вважаються будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та статтею 15 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» особи, винні в порушенні вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а так само члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Зважаючи на те, що насильство переважно передбачає вчинення дій, що посягають на життя та здоров’я особи, її волю, честь та гідність, а також на статеву свободу та статеву недоторканість особи, то Кримінальний кодекс передбачає можливість притягнення винних осіб до відповідальності за вчинення незаконного насильства незалежно від того чи вчинене таке насильство щодо жінки, чи щодо чоловіка, в сім’ї, в громадських місцях, на виробництві тощо.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми. При цьому, верхня межа санкцій цієї статті Кодексу передбачає адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб, що є винятковим і досить суворим заходом адміністративного впливу на правопорушника.

Отже, національне законодавство України спрямоване на охорону існуючих у державі суспільних відносин від протиправних посягань. Будь-яке незаконне насилля, у тому числі, і за ознакою статі, не допускається, розцінюється як правопорушення або злочин і тягне за собою відповідальність.

Станом на сьогодні Україна є стороною наступних міжнародних документів, в яких закріплені норми щодо попередження ґендерного насильства:

• Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року № 217 А;
• Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 року, ратифікована Президіумом Верховної Ради СРСР 19 грудня 1980 року;
• Факультативний протокол до Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок, ратифікований Законом України від 5 червня 2003 року № 946-IV;
• Декларація про викорінення насильства проти жінок, проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року № 48/104;
• Декларація про захист жінок та дітей в надзвичайних ситуаціях та в період збройних конфліктів, проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3318.
• та інше.

https://www.ispf.gov.ua/news/intervyu-generalnogo-direktora-fondu230219

Рак є другою за значимістю причиною смерті в усьому світі, від якої щорічно помирає близько 10 мільйонів людей. За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), без рішучих дій з боку урядів, громадських організацій, медичних працівників та волонтерів до 2030 року в Європейському Регіоні щорічно реєструватиметься 5,4 мільйона випадків раку та 2,5 мільйона смертей.

Мільйони життів можна рятувати щороку, впроваджуючи стратегії профілактики, раннього виявлення та лікування з урахуванням ресурсів. Понад 40% смертей, пов’язаних із раком, можна запобігти, оскільки вони пов’язані з такими факторами ризику, як куріння, вживання алкоголю, неправильне харчування та відсутність фізичної активності. Щонайменше одну третину всіх смертей, пов’язаних із раком, можна уникнути шляхом регулярного обстеження, раннього виявлення та лікування.

Рак – це захворювання, яке виникає, коли зміни в групі нормальних клітин в організмі призводять до неконтрольованого, аномального росту, утворюючи пухлину. Це стосується всіх видів раку, крім лейкемії (раку крові). Якщо їх не лікувати, пухлини можуть рости та поширюватися на навколишні нормальні тканини або в інші частини тіла через кровоток і лімфатичну систему, а також можуть впливати на травну, нервову та кровоносну системи або вивільняти гормони, які можуть негативно впливати на роботу організму.

Рак може бути спричинений кількома різними факторами, і, як у випадку з багатьма іншими захворюваннями, більшість видів раку є результатом впливу низки різних причинних факторів. Важливо пам’ятати, що хоча деякі чинники неможливо змінити, близько третини випадків раку можна запобігти, зменшивши поведінкові та дієтичні ризики. 

Розвиток раку можна попередити, зменшивши вплив факторів ризику, таких як тютюн, ожиріння, відсутність фізичної активності, інфекції, алкоголь, забруднення навколишнього середовища, професійні канцерогени та радіація. Профілактика деяких видів раку, таких як рак печінки та шийки матки, може бути здійснена за допомогою вакцинації проти вірусу гепатиту B (HBV) та вірусу папіломи людини (HPV).

Фактори ризику, які можна змінити, включають: 

• Алкоголь. Докази того, що всі типи алкогольних напоїв є причиною ряду ракових захворювань, тепер переконливіші, ніж будь-коли. Алкоголь може збільшити ризик розвитку шести типів раку, зокрема раку кишечника (колоректального), молочної залози, ротової порожнини, глотки та гортані (рота та горла), стравоходу, печінки та шлунка. Дані свідчать про те, що загалом більшість людей, що вживають алкогольні напої мають вищий ризик захворювання багатьма видами раку, і що навіть помірне споживання алкоголю збільшує ризик захворіти на рак.

Безпечної для здоров’я дози алкоголю взагалі не існує. Але існує пряма залежність ризику раку від доз алкоголю: що більше спиртних напоїв ви вживаєте, то вищим стає ризик раку.

• Надмірна вага або ожиріння. Загалом збільшення ваги, особливо у дорослому віці, пов’язане з підвищеним ризиком розвитку 12 різних видів раку, включаючи рак стравоходу, ободової та прямої кишки, молочної залози, слизової оболонки матки та нирок.
• Дієта та харчування. Експерти припускають, що дієти та споживання їжі з високим вмістом червоного м’яса, обробленого м’яса, солоної їжі та низьким вмістом фруктів і овочів, підвищують ризик захворіти на рак, зокрема товстої кишки, носоглотки та шлунка. Щоб зменшити ризик виникнення раку, підтримуйте принципи здорового харчування. Передусім у щоденний раціон мають входити фрукти та овочі, а від великої кількості червоного м’яса і м’ясних консервів краще відмовитись.
• Фізична активність. Регулярна фізична активність не тільки допомагає зменшити надлишок жиру в організмі та пов’язаний із цим ризик розвитку захворювань, але й може допомогти зменшити ризики розвитку раку товстої кишки, молочної залози та ендометрія. Регулярна фізична активність надає не лише додатковий захист від раку, а й покращує здоров’я в цілому. Регулярна фізична активність, підтримка здорової ваги тіла, а також правильне харчування – це ті прості речі, що рятують життя.
• Тютюн. Тютюновий дим містить принаймні 80 різних речовин, що викликають рак (канцерогени). Під час вдихання диму хімічні речовини потрапляють у легені, переходять у кровотік і розносяться по всьому тілу. Ось чому куріння або жування тютюну не тільки викликає рак легенів і ротової порожнини, але також пов’язане з багатьма іншими видами раку. Чим більше людина курить, чим у молодшому віці вона починає палити і чим довше продовжує палити, тим більше підвищується ризик розвитку раку. За даними ВООЗ, 22% онкохворих людей у світі помирають від раку, який виник внаслідок куріння. В свою чергу відмова від куріння, зменшує ризик розвитку раку на 70%.
• Іонізуюче випромінювання. Радон, рентгенівські промені, гамма-промені та інші форми високоенергетичного випромінювання – створені людиною джерела радіації можуть викликати рак і становлять ризик для працівників. Тривалий і незахищений вплив ультрафіолетового випромінювання сонця, сонцезахисних ламп і солярію також може призвести до меланоми та злоякісних пухлин шкіри. Люди зі світлою шкірою, люди з великою кількістю родимок або ті, у кого в родині були випадки меланоми або немеланомного раку шкіри, знаходяться в групі найбільшого ризику. Однак у людей будь-якого відтінку шкіри може розвинутися рак шкіри. Влітку обов’язково варто використовувати сонцезахисні засоби, які захищають шкіру від пагубного впливу.
• Небезпеки на робочому місці – деякі люди ризикують піддатися впливу речовин, що викликають рак, через роботу, яку вони виконують. Наприклад, було встановлено, що у працівників хімічної промисловості, що займаються фарбуванням, частіше, за інших людей, хворіють на рак сечового міхура. Азбест є загальновідомою причиною раку на робочому місці, зокрема раку під назвою мезотеліома, який найчастіше вражає оболонку легенів.
• Інфекції. Нерідко рак виникає внаслідок інфекційних захворювань. Інфекційні агенти спричиняють приблизно 2,2 мільйона смертей від раку щорічно. Це не означає, що вказаними видами раку можна заразитися як інфекцією; скоріше вірус може спричинити зміни в клітинах, що підвищує ймовірність того, що вони стануть раковими. Приблизно 70% випадків раку шийки матки викликані інфекціями, пов’язаними з вірусом папіломи людини (ВПЛ), тоді як рак печінки та неходжкінська лімфома можуть бути спричинені вірусом гепатиту В і С, а лімфоми пов’язані з вірусом Епштейна-Барра. Раніше бактеріальні інфекції не вважалися збудниками раку, але новітні дослідження показали, що у людей, в шлунку яких є інфекція Helicobacter pylori, розвивається запалення слизової оболонки шлунку, що підвищує ризик захворіти на рак шлунку. Профілактичні заходи включають вакцинацію та профілактику інфекційних і паразитарних захворювань.

Більшість форм раку можна вилікувати на початкових стадіях. Так, наприклад, рак молочної залози на I стадії виліковний у 95% жінок. Натомість кожній четвертій жінці в Україні рак грудей діагностують вже на ІІІ-ІV стадії, коли ефективність лікування значно знижується. Схожа ситуація і зі здоров’ям чоловіків – у 21% випадків рак простати виявляють вже на метастатичних стадіях. Існують економічно ефективні тести, які допомагають на ранній стадії виявити колоректальний рак, рак молочної залози, шийки матки та порожнини рота, а також розробляються додаткові тести для інших видів раку.

Для раннього виявлення раку та своєчасно розпочатого лікування варто щороку проходити медичні профілактичні огляди. Жінки обов’язково мають обстежуватись у мамолога, до 40 років щороку робити ультразвукову діагностику, після – мамографію. Чоловіки ж мають проходити профілактичний огляд в уролога раз на рік.

Профілактику раку варто проводити з дитинства.

Кількість випадків раку щороку зростає у всьому світі і на жаль, така ж тенденція спостерігається і серед дітей. Попри численні дослідження експертів зі всього світу причини розвитку більшості видів раку у дітей ще й досі невідомі.

Близько 5 % всіх випадків онкологічних захворювань у дітей викликані спадковими мутаціями (мутації генів, що передаються від батьків до дітей та призводять до неконтрольованого росту клітин і, зрештою, до розвитку раку).

До найбільш поширених факторів ризику розвитку раку в дітей належать:

• дитячі травми;
• шкідливі звички батьків (наприклад, надмірне споживання алкоголю, куріння);
• вплив хімічних речовин (наприклад, пестицидів);
• прийом деяких лікарських засобів або наркотичних речовин матір’ю під час вагітності;
• хромосомні аберації або порушення структури хромосом (наприклад, синдром Дауна);
• генетичні порушення (наприклад, синдром множинної ендокринної неоплазії);
• особливості періоду статевого дозрівання (наприклад, рання перша менструація);
• радіаційне опромінення (наприклад, діагностичні рентгенограми у внутрішньоутробному стані, променева терапія);
• вірусні інфекції (наприклад, вірус папіломи людини),
• бактеріальні інфекції (наприклад, Helicobacter pylori – спіралевидна паличковидна грамнегативна бактерія, що інфікує різні області шлунка та дванадцятипалої кишки);
• фактори, пов’язані з надмірною вагою (наприклад, надмірна вага жінки до вагітності, під час вагітності або під час пологів, ожиріння у дітей).

Розвиток раку відбувається протягом певного періоду. Результати численних досліджень показують, що ми можемо зробити певні кроки вже сьогодні, щоб захистити здоров’я немовлят та дітей молодшого віку, а також знизити ризики захворювання на рак в майбутньому.

Перш за все, привчайте своїх дітей до здорового способу життя. Збалансоване харчування, особливо споживання фруктів та овочів, а також регулярні фізичні навантаження для підтримання нормальної ваги є базовими правилами профілактики раку.

Також варто пам’ятати про безпечне перебування на сонці. Кілька серйозних сонячних опіків можуть стати причиною розвитку раку шкіри в майбутньому. Захищайте шкіру дитини від прямого впливу сонячних промінів. Не дозволяйте дітям чи підліткам засмагати в соляріях.

Розказуйте дітям про шкідливий вплив куріння на організм людини, зокрема про ризик розвитку раку. Найкращий спосіб профілактики раку, викликаного курінням – це ніколи не починати курити. Так, 9 із 10 курців починають курити у віці до 18 років, а 99% – до 26 років.

Пасивне куріння може стати причиною розвитку раку легень. Немає жодного виду пасивного куріння, який є безпечним для некурців. Не куріть в присутності дітей.

Заохочуйте дітей до фізичної активності.

Під час вагітності відмовтесь від алкоголю та куріння, а після народження дитини не відмовляйтесь від грудного вигодовування.

       

Ботулізм  – це гостре токсико – інфекційне захворювання, яке зумовлює токсин бактерії Closridium botulinum. Збудники ботулізму широко поширені в природі. Спори бактерії з їжею і водою можуть потрапляти в кишківник людини, теплокровних тварин, птахів і риб. Спори збудника ботулізму стійкідо факторів зовнішнього середовища і накопичуються в ґрунті, мулі, особливо в трупах тварин.

Джерелом інфекції є мертві тварини, птахи, риби, а ґрунт та річний мул – служать резервуаром інфекції.

Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин внаслідок забруднення її збудником. Таким чином реалізується харчовий шлях зараження. Найчастіше це в’ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м’ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Найчастіше причиною ботулізму стають в’ялені або копчені  продукти домашнього приготування, проте реєструються випадки хвороби і після вживання продуктів вироблених у промислових умовах.

Накопичення ботулотоксину в продуктах харчування, як правило, не змінює їхніх органолептичних властивостей. Для виникнення ботулізму іноді досить, щоб навіть слідові кількості ботулотоксину потрапили у ротову порожнину. Небезпечно вживати здуті консерви, навіть якщо смак та інші якості продукту не змінилися.

        Значну небезпеку становлять також невидимі для очей забруднення сировини та продуктів землею, фекаліями. Навіть у разі забруднення рани землею, пилом і створення сприятливих умов можливі випадки ранового ботулізму. 

          Період від моменту зараження до проявів перших клінічних ознак при ботулізмі може становити  від 8 годин до 10 діб, при рановому – 5-14 днів. Початок зазвичай більш-менш поступовий. Особливістю ботулізму є відсутність гарячки протягом всієї хвороби, нечіткість та різноманіття клінічних проявів у перші дні хвороби.

Симптоми ботулізму найчастіше з’являються поступово, це:

• підвищена стомлюваність, м’язова слабкість, запаморочення;
• можуть спостерігатися короткочасні ознаки ураження травної системи: нудота, блювання, послаблення випорожнень, здуття живота, закрепи, біль у животі;
• один з ранніх і частих (майже постійних) симптомів – сухість слизових оболонок порожнини рота;
• порушення зору: зниження гостроти зору, подвоєння в очах, опущення верхньої повіки,  розширення зіниць;
• порушення ковтання, зміна або зникнення голосу;
• порушення дихання: утруднене дихання, відчуття браку повітря, задуха.

Для ботулізму характерне не тільки важкий перебіг захворювання, а й ускладнення такі як: набряк мозку, пневмонія, цистит, тощо. Зупинка серця та дихання можуть привести до смерті хворого.

          У профілактиці ботулізму  головним є:

– ретельне дотримання технології приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів, як в домашніх умовах, так і на підприємствах громадського харчування;

–  не слід купувати кров’яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консерви домашнього приготування у випадкових осіб та в місцях стихійної торгівлі;

–  не вживайте в їжу продукти харчування, якщо не впевнені, що зберігання та/або транспортування відбувалось належним чином та маєте сумніви в якості продуктів; 

–  ретельне миття овочів та фруктів перед початком консервації.

  За найменшої підозри на ботулізм негайно зверніться до лікаря! Усі хворі на ботулізм, незалежно від тяжкості, підлягають обов’язковій госпіталізації, оскільки перебіг захворювання та ймовірність ускладнень непередбачувані.

 Ні в якому разі не займайтеся самолікуванням!

 

                                                                           Ніжинське районне управління

                                                                                    Головного управління

Держпродспоживслужби                                                                                     в Чернігівській облас

Діабет – це хронічне захворювання, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну (гормону, який регулює рівень цукру (глюкози) у крові) або ж організм не може ефективно використовувати вироблений інсулін.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 422 мільйони людей у ​​всьому світі хворіють на цукровий діабет, а 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з цим захворюванням. 

Кількість випадків і поширеність діабету зростають протягом останніх кількох десятиліть.

Є три основні типи діабету:

• Діабет 1 типу, інсулінозалежний. Виникає, коли організм не виробляє достатньо інсуліну, щоби поглинати цукор (глюкозу) зі спожитої їжі, і не може перетворити його на енергію. Є хронічним станом.
• Діабет 2 типу. Виникає, коли організм не виробляє або не використовує інсулін повною мірою. Це найпоширеніший тип діабету.
• Гестаційний діабет. Його діагностують у період вагітності. Хоча він може спостерігатися і протягом певного часу після народження дитини.

Причини виникнення діабету 1 типу вивчені недостатньо, тому запобігти захворюванню майже неможливо. Водночас, достеменно відомо, що більшість випадків діабету 2 типу пов’язані з надлишком ваги та браком фізичної активності. Йому можна запобігти у 80% випадків.

Якими є ознаки захворювання? 

Серед симптомів діабету: 

• надмірне сечовиділення;
• спрага;
• постійне відчуття голоду;
• втрата ваги;
• постійне відчуття втоми;
• погіршення зору.

Діабет із часом призводить до серйозних пошкоджень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервів. Дорослі люди з діабетом мають ризик розвитку інфаркту та інсульту у 2-3 вищий за інших. Загальний ризик смерті серед людей, хворих на діабет, як мінімум вдвічі більший за людей того ж віку, які не хворіють на діабет. 6,2% смертей у світі пов’язано з діабетом.

Зниження кровотоку через уражені судини в поєднанні з ураженням нервових закінчень значно підвищує ризик виникнення виразок на ногах, їхнього інфікування та пізніше – ампутації.

Ураження сітківки очей – діабетична ретинопатія виникає внаслідок ураження дрібних кровоносних судин та є причиною 1% випадків сліпоти.

Діабет є основною причиною ниркової недостатності.

Більше про діабет можна дізнатися на сайті Мисливці за діабетом. «Мисливці за діабетом» – це інформаційна кампанія Центру громадського здоров’я України та україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», спрямована на скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні. Кампанія реалізовується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва.

Попередити розвиток діабету 1 типу неможливо, адже причини його появи досі не вивчені до кінця. Профілактика ж діабету 2 типу полягає у простих заходах із підтримання здорового способу життя. 

Окрім генетичних чинників, ризик появи діабету підвищують чинники, пов’язані зі способом життя – малорухливість, незбалансоване харчування та надмірна вага. Водночас здоровий спосіб життя може допомогти попередити розвиток діабету і навіть сповільнити прогресування хвороби. 

Щоб вберегтися від діабету 2 типу, необхідно:

• досягнути нормальної ваги тіла та підтримувати її;
• бути фізично активним – приділяти не менше 150 хвилин на тиждень регулярній фізичній активності;
• дотримуватися здорового харчування та зменшувати кількість цукру та насичених жирів в раціоні;
• утримуватися від тютюнопаління.

Як змінити харчування, щоби знизити ризик розвитку діабету?

Щоби зменшити ризик появи діабету, варто мінімізувати споживання або взагалі відмовитися від доданого цукру та попередньо оброблених продуктів харчування, включно з обробленими зерновими продуктами (борошно, білий рис). Краще – замініть їх на цільнозернові. 

Намагайтеся збільшити споживання клітковини – овочів та фруктів. Фрукти та овочі, які не містять крохмалю, повинні становити щонайменше половину щоденного раціону.

Бобові культури (сочевиця, боби, нут, горох) також містять багато клітковини та корисного для здоров’я рослинного білка. Люди, які їдять багато продуктів з високим вмістом клітковини, як правило, споживають менше калорій, не набирають надмірної ваги, а отже мають менший ризик розвитку діабету.

Змінити харчові звички вам може допомогти сімейний лікар. Він може проаналізувати ваші звички, допомогти порадами та підтримувати в ризикованих ситуаціях.

Своєчасне діагностування та контроль діабету дозволяють попередити розвиток тяжких ускладнень. Люди з діабетом повинні дотримуватися здорового харчування, підтримувати вагу в нормі та бути фізично активними. Крім того, їм необхідно приймати ліки, навіть якщо вони почуваються добре.

Люди з груп ризику або з виявленим цукровим діабетом можуть отримати безоплатну допомогу за програмою медичних гарантій. Лікар первинної ланки, зважаючи на стан здоров’я пацієнта, фактори ризику та можливу спадковість, може виписати пацієнту електронне направлення на проведення досліджень або на консультацію до лікарів-спеціалістів, наприклад, ендокринолога.  

До пакету безоплатних послуг на рівні первинної меддопомоги, спрямованих на профілактику, діагностику та лікування діабету, включено:

• вимірювання рівня цукру в крові;
• регулярне вимірювання артеріального тиску;
• оцінку загального серцево-судинного ризику за шкалою SCORE;
• вимірювання індексу маси тіла;
• аналіз на загальний холестерин;
• консультація щодо здорового способу життя;
• направлення на інші аналізи та дослідження у вузьких спеціалістів;
• призначення ліків з програми «Доступні ліки» при діабеті 2 типу;
• виписування рецепту на інсулін за призначеним ендокринологом планом лікування. 

З жовтня 2021 року інсулін увійшли до програми реімбурсації ліків. Це значно збільшило доступ пацієнтів із цукровим діабетом до лікування. 

До Реєстру ліків, які підлягають реімбурсації за Програмою медичних гарантій, включено 72 препарати інсулінів, 45 з них – повністю безоплатні. Ці препарати відпускають майже 11 тисяч аптек по всій країні. Отримати свої ліки пацієнти можуть у будь-якій з них, незалежно від того, у якому медзакладі і в якому регіоні їм виписали рецепт. Дізнатися адреси аптек, що відпускають інсулін, можна за номером контакт-центру Національної служби здоров’я України (НСЗУ): 16-77. 

З початку 2022 року майже майже 200 тис. українців отримали інсулін.  Вартість ліків відшкодовує НСЗУ. З початку 2022 р за відпущені інсуліни НСЗУ виплатила понад 1 мільярд  290 мільйонів грн. 

Відпуск інсулінів максимально спрощений на час воєнного стану. Пацієнти із діабетом можуть отримати життєво необхідні препарати як за електронним, так і за паперовим рецептом. У разі перебоїв з електроенергією чи інтернетом, лікар зможе виписати паперовий рецепт, а аптека його погасити. Якщо пацієнту потрібно виписати рецепт за вже встановленим планом лікування, лікар може зробити це дистанційно.

Виписати рецепт може:

• ендокринолог – якщо мова про інсулін
• сімейний лікар, терапевт чи педіатр, з яким у пацієнта укладена декларація, на основі плану лікування, складеного ендокринологом.