Всесвітній День хоспісної і паліативної допомоги проводиться щорічно в другу суботу жовтня. Організатором Всесвітнього Дня хоспісної та паліативної допомоги є Світовий Альянс паліативної допомоги, куди входять національні та регіональні організації, які підтримують розвиток хоспісної та паліативної допомоги у всьому світі.
Його цілі полягають насамперед у тому, щоб підвищити поінформованість, увагу та підтримку суспільства до медичних та соціальних проблем людей, які мають невиліковні хвороби.
Національна служба здоров’я України роз’яснює: паліативна допомога – це не просто знеболення, а повноцінний вид медичної допомоги, який включає спостереження за пацієнтом, турботу про його психологічний стан, правильне харчування, необхідні аналізи, обстеження та реабілітацію.
Хоспіс є однією з форм паліативної допомоги – медичний заклад, в якому перебувають тяжкохворі з прогнозованим летальним наслідком. Філософія хоспісу стверджує, що хоспіс – це не «будинок смерті», а «будинок життя».
За різними даними, щороку в Україні від 340 до 450 тис. осіб потребують паліативної допомоги, і з початком повномасштабної війни ситуація лише погіршується.
За оцінками ВООЗ, щороку паліативної допомоги потребують 40 мільйонів осіб у світі, але отримують лише 14% з них.
Паліативна допомога не повинна розглядатися як комплекс заходів, який можливо виконати лише у спеціалізованій лікарні/(хоспісі). Насправді послуги паліативної допомоги можливо надавати в різний спосіб, навіть за умови обмежених ресурсів, на рівні будь-якого медичного закладу, а також у пацієнта вдома.
Наразі, за класифікацією Міжнародного альянсу паліативної допомоги, Україна належить до групи країн з «несистемним забезпеченням паліативної допомоги» через брак підтримки паліативного руху, недостатність морфіну для пацієнтів, які потребують знеболення і низької кількості хоспісних і паліативних центрів.
Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня, усвідомлюючи всю актуальність даної проблеми, ще в 2005 р. першою на теренах нашої області створила відділення паліативної допомоги.
Спочатку було організовано 12 ліжок для надання паліативної допомоги людям похилого віку. Згідно Концепції розвитку психіатричної служби Чернігівської області з 1 липня 2008 року структурний підрозділ паліативної допомоги був перепрофільований у відділення психічних і поведінкових розладів для надання паліативної допомоги людям похилого віку з важкою супутньою сомато-неврологічною патологією на 40 ліжок. Наразі відділення функціонує з потужністю в 30 ліжок. Воно знаходиться у другому комплексі лікарні, на другому і третьому поверхах триповерхової будівлі.
5 березня 2022 року третій поверх відділення частково було зруйновано внаслідок ворожих обстрілів. Але завдяки спільним зусиллям благодійних організацій, адміністрації лікарні, колективу відділення та всіх небайдужих, вдалося відновити будівлю та відкрити двері для прийому пацієнтів.
«Наше відділення є установою, призначеною для госпіталізації хворих з невиліковною патологією з метою забезпечення паліативного (симптоматичного) лікування, знеболення, надання медико-соціальної допомоги, догляду, психосоціальної реабілітації, а також психологічної підтримки родичів на період хвороби і/або втрати близьких, – говорить зав. відділенням паліативної та хоспісної допомоги Катерина Ященко. – Колектив відділення завжди працює на максимум своїх можливостей, ставлячи для себе високі стандарти в наданні допомоги. Навіть під час активних бойових дій та періоду окупації в повному обсязі надавалась медична допомога 23 пацієнтам, яких не змогли забрати рідні».
В організації надання паліативної допомоги відділення має свої власні « фішки»:
- мінімальна кількість часу проводиться в ліжку, більшість дня пацієнти проводять разом в холі відділення (враховується загальний стан);
- кожного ранку отримують свіжий одяг, одягнені «як на вихід», ніяких піжам, халатів тощо. Чоловіки в сорочках, жінки в спідницях;
- за бажанням співають, декламують вірші;
- у відділенні є великий сучасний телевізор;
- прийом їжі максимально проходить в столовій, на столах стоять квіти. Харчування в ліжку лише при значному погіршенні загального стану;
- не має стандартних обходів, кількаразовий щоденний огляд лікарем проходить в довільній, невимушеній формі;
- забезпечуються щоденні прогулянки на свіжому повітрі, навіть для маломобільних категорій пацієнтів;
Щорічно у відділенні надається допомога більше ніж 300 пацієнтам та їх сім’ям. Також на базі диспансерного відділення лікарні функціонує виїзна бригада для надання паліативної допомоги на дому.
«З нагоди Дня паліативної та хоспісної допомоги хотілося б акцентувати увагу на інформуванні суспільства про важливість надання кваліфікованої допомоги невиліковно хворим та її колосальну соціальну значимість. Бо, якщо суспільство вважає себе цивілізованим, то обов’язково має подбати і про те, щоб невиліковні хворі отримали якісний і належний догляд. Байдуже суспільство – не має майбутнього!», – наголошує Катерина Ященко.