Російські окупанти продовжують систематично обстрілювати мирні міста та селища. Кожен вибух несе суттєву загрозу кожному/кожній, хто перебуває в радіусі ударної хвилі від розриву/потрапляння ракети чи снаряду.
Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є контузія. Також її може спричинити падіння з висоти чи потрапляння під обвал.
Серед симптомів контузії можна виділити:
- дезорієнтованість,
- втрата свідомості (може тривати від пари хвилин до кількох годин і довше),
- нудота і блювання,
- сильний головний біль,
- проблеми зі слухом і зором,
- погіршення пам’яті або амнезія,
- зміна психоемоційного стану.
Під час контузії необов’язково будуть усі перераховані симптоми. Проте в разі наявності хоча б кількох з них необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.
Якщо у людини поряд з вами спостерігаються симптоми контузії, ви можете надати їй першу допомогу, поки «швидка» в дорозі:
- Якщо людина втратила свідомість, необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів методом виведення нижньої щелепи. При цьому намагайтеся обмежити рухи у шийному відділі хребта. У людини також може бути блювота. Вкрай необхідно забезпечити вільне дихання, оскільки є ризик аспірації блювотними масами.
- Під час вибуху до дихальних шляхів можуть потрапити сторонні предмети. Спробуйте очистити порожнину рота, якщо щось заважає прохідності дихальних шляхів.
- Звільніть груди і шию від одягу, якщо він стискає та заважає постраждалому вільно дихати.
- Якщо постраждалий не дихає, розпочніть базові реанімаційні заходи до приїзду медиків: натискання на грудну клітку і, за можливості, штучну вентиляцію у співвідношенні 30:2.
Сама по собі контузія не смертельна. Небезпеку становить не сам факт ураження, а його наслідки. У більшості випадків людина швидко відновлюється, за умови, що пацієнт суворо дотримується рекомендацій лікаря.
Однак бувають випадки, коли у людини розвивається постконтузійний синдром. Людина може довгий час відчувати слабкість, головний біль, різки перепади настрою. До цього додаються проблеми зі слухом, з координацією, розлади пам’яті, зниження концентрації тощо. Постконтузійний синдром слід лікувати під наглядом медиків, які підбирають спеціальне лікування із застосуванням медикаментозних та немедикаментозних методів.
️прийом дитячих кардіологів з проведенням ЕКГ та УЗД серця;
