Новини

В рамках співпраці КНП «Бобровицька опорна лікарня» та КНП «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги» з Громадською організацією «Жінки і діти України – наше майбутнє» (https://www.facebook.com/WCOUOF),  медичні заклади Бобровицької громади отримали 10 інституційних гігієнічних наборів за підтримки UNICEF Ukraine (https://www.facebook.com/UNICEFUkraine).

Надана гуманітарна допомога забезпечить належний рівень гігієни, санітарії та комфорту для пацієнтів та працівників.

Адміністрації закладів та працівники висловлюють щиру подяку ЮНІСЕФ та ГО «Жінки і діти України – наше майбутнє» за підтримку та допомогу закладам охорони здоров’я!

Інсульт – це одне з найпоширеніших і небезпечних серцево-судинних захворювань в світі.
Він супроводжується гострим порушенням мозкового кровообігу (ішемічний або
геморагічний) з подальшим порушенням функції або повною дисфункцією головного мозку.
Щорічно в Україні від інсульту гинуть тисячі людей, ще десятки тисяч залишаються
інвалідами, які вже ніколи не повернуться до повноцінного здорового життя. Для того,
щоб не стати жертвою інсульту, необхідно відповідально підійти до профілактичних
заходів, особливо людям, які знаходяться в групі ризику.
Хто знаходиться групі ризику
по інсульту
При певному збігу обставин, інсульт може проявитися у будь-якої людини. Але існує
група людей, схильних до підвищеного ризику – їм необхідно бути особливо
уважними до свого здоров’я, а також рекомендується виконувати профілактичні
заходи, спрямовані на запобігання розвитку захворювання.
До групи ризику входять:
 Люди старшого і похилого віку, які мають вікові зміни судин – старше 50 років;
 Ті, хто має супутні захворювання, здатні викликати інсульт: гіпертонія, миготлива аритмія,
інші серцево-судинні захворювання, цукровий діабет;
 Люди зі спадковою схильністю.
Також, спровокувати інсульт можуть такі чинники як: стресові ситуації (одиничні або
систематичні), ожиріння, підвищений рівень холестерину, куріння і зловживання
спиртними напоями, деякі інші.
Профілактика інсульту повинна займати особливе місце у людей похилого віку. У них
в організмі відбуваються природні вікові зміни, що призводять до ослаблення і
зниження еластичності кровоносних судин.
Перші ознаки інсульту
https://drive.google.com/file/d/1FBeqPqFukeVw7iK0OIq cnXnUdX0OhssM/view?usp=sharing

Правила профілактики інсульту
Лікарі виділяють сім ключових правил, яких повинні дотримуватися люди для
мінімізації ризику виникнення інсульту:

1. Візьміть під контроль артеріальний тиск. Підвищений тиск створює дуже високий
   ризик інсульту. Систолічний (верхній) тиск не повинен перевищувати показник в 140мм
   рт. ст. Виміряйте тиск не рідше ніж 1 раз в 2-3 дня, а також при поганому самопочутті;
2. Забезпечте боротьбу з серцевою аритмією. Люди, що знаходяться в даній групі ризику
   повинні систематично проходити електрокардіографію, а також приймати спеціальні
   протиаритмічні препарати (за призначенням лікаря);
3. Позбавтеся від шкідливих звичок. Куріння і зловживання спиртними напоями, є одним
   з найбільш поширених причин нападів інсульту – це пояснюється тим, що нікотин і
   алкоголь сприяє звуженню судин, які можуть не витримати зайвого тиску, особливо в
   період похмілля;
4. Боротьба з холестерином і атеросклерозом. Знизити рівень холестерину в крові, а
   також запобігти розвитку атеросклерозу, що приводить до інсульту, можна
   підбором спеціальної дієти і щоденними фізичними вправами. У важких випадках, лікарі
   призначають противоліпідні препарати, а також препарати для профілактики інсульту;
5. Боротьба з діабетом. Діабет є однією з найпоширеніших причин інсультів, тому хворим
   необхідно систематично проходити контроль рівня глюкози в крові і приймати
   протидіабетичні препарати;
6. Розріджуйте кров. Люди з варикозною хворобою і підвищеною в’язкістю крові повинні
   приймати протитромбозні препарати, що знижують в’язкість крові і запобігають
   утворенню тромбів;
7. Звертайте увагу на провісників інсульту – це дозволить своєчасно вжити необхідних
   медичних заходів і уникнути серйозних наслідків після інсульту. При перших ознаках або
   симптоматичних проявах – викликайте швидку для невідкладної допомоги.
   Виконуючи вищевказані профілактичні заходи, ви зможете мінімізувати ризик
   виникнення інсульту. Бережіть себе!

Під час годування грудьми жінки можуть зустрічатися з різними труднощами, наприклад із відмовою дитини смоктати груди. Таку поведінку можна називати «страйк біля грудей», адже в більшості випадків вона має тимчасовий характер. Щойно причину занепокоєння буде ліквідовано – годування грудьми знову стане звичним.

Страйк біля грудей може виглядати так: дитина шукає груди – крутить головою з боку в бік, відкриває рота, висовує язик, а коли прикладається до грудей – починає плакати, відвертатися, вигинатися. Або такий варіант: коли пропонуєш груди, дитина відразу починає плакати, ховаєш їх – знову шукає, а як знаходить, пробує і знову починає плакати. Складається враження, що дитина хоче прикластися до грудей, але не може. 

Декілька таких спроб призводять до того, що дитина зовсім перестає брати груди та плаче. Або дитина може почати смоктати, якийсь час смокче, а потім із плачем кидає, відвертається, знову бере – кидає. Часто мами говорять про те, що малюк погоджується смоктати вдень лише в сонному стані. Або вночі смокче часто, а вдень – не вмовити.

Найчастіше пік занепокоєння, тривоги, страйку біля грудей відбувається у віці 2,5-4 місяців.

Причини страйку:

1. за неспокійною поведінкою дитини може ховатися фізичний дискомфорт:  

• незручне розташування на руках у мами;
• застуда, нежить, вушна інфекція тощо;
• гастроезофагеальний рефлюкс – поширена проблема в немовлят, коли вміст шлунка потрапляє назад у стравохід, що може викликати больові відчуття під час годування;
• біль після травми, медичної процедури, уколу;
• біль у роті під час прорізування зубів, молочниці, травми рота;
• надлишок молока – дуже сильний потік молока викликає неприємні відчуття;
• високе піднебіння, розщеплене піднебіння, коротка вуздечка язика, яка викликає сильне напруження язика, кривошия – дитині може бути боляче годуватися з однієї з грудей, а з другої нормально.

2. Занепокоєння дитини біля грудей може бути викликане навколишніми факторами:

• перезбудження нервової системи немовляти (помітніше проявляється увечері);
• серйозні зміни в житті дитини (численні переїзди, гості вдома, вихід мами на роботу);
• тривала неспокійна атмосфера (сімейні конфлікти, сварки під час годування);
• довга розлука з дитиною (більше ніж тиждень);
• стрес, надміру стимулюючі доглядові/розвивальні процедури (профілактичний масаж, загартовування, грудничкове плавання, пірнання, динамічна гімнастика);
• годування грудьми за режимом, наполегливе годування через силу, активне введення прикорму у великому обсязі.

Страйк біля грудей також можуть спровокувати пустушки, догодовування з пляшки та накладки на соски. Спочатку дитина може не мати негативної реакції на їхнє використання, однак з часом дуже ймовірно, що з’явиться занепокоєння під час годування грудьми. 

Іноді мами можуть хибно вважати, що дитина страйкує, а насправді їй складно сконцентруватися на годуванні – її щось відволікає, нервова система перезбуджена, і вона хотіла би взяти груди, але відчуває суперечливі почуття, непокоїться й плаче. Малюкові потрібна допомога, щоб заспокоїтись, а потім він погоджується брати груди.

Як подолати страйк біля грудей.

Те, як ви налаштовані, дуже важливо! Перше, що варто усвідомити, визнати й тримати в голові, – ви гарна мама і робите максимум для того, щоб малюк зростав здоровим. Дитині може бути дискомфортно, вона може плакати та вередувати, але разом ви обов’язково подолаєте цю проблему.

Не годуйте дитину силоміць – груди не повинні бути полем бою. Якщо розумієте, що дитина просто так грудей не візьме, постарайтеся відволікти її. Чудово допомагає в цьому заколисування на руках, сидячі на фітболі (обережно та м’яко), використання білого шуму. Для цього можна використовувати програму в телефоні зі звуками природи – шум дощу, прибою – або легко доступні побутові шуми – потік води з крана, звук витяжки, фена, пилососа.

Проаналізуйте, чи зручно дитина розташована на ваших руках під час годування: тіло та обличчя малюка мають бути розгорнутими до мами, він має спиратися на неї тазом, грудною клітиною, підборіддям у груди (має повністю віддавати вагу свого тіла мамі, розтікатися по ній) – це дозволить добре прикластися до грудей.

Дуже добре працює контакт шкіри до шкіри. Це внутрішньоутробна звичка малюка, яка творить дива. Користуйтеся нею частіше, просто протягом дня. Більше носіть малюка на руках та спілкуйтеся з ним.

Спробуйте прикладати малюка до грудей, коли він напівдрімає або знаходиться в сонному стані, тоді спрацюють його природні інстинкти й він погодиться смоктати. Бажано організувати денний сон дитини на вашому ліжку, де ви зможете вкладати їй груди до рота, коли вона ворушитиметься під час сну, і при цьому не будити її.

Простимулювати рефлекс окситоцину, наприклад випивши теплий напій або зробивши масаж грудей, щоб у момент прикладання молоко активніше лилося з грудей. Це може спонукати малюка смоктати груди довше.

Можна використати зціджене молоко на початку годування, щоб заохотити дитину прикластися до грудей.

Годуйте малюка у звичному та зручному для нього положенні, а якщо старі пози йому більше не подобаються – можна спробувати незвичні, і це може спрацювати.

Деяким малюкам допомагає годування у русі – ви можете ходити, пританцьовувати, похитуватися, злегка присідати.

Якщо дитина під час страйку прикладається до грудей дуже рідко – важливо підтримувати лактацію за допомогою зціджувань. Ритм зціджувань може бути таким, яким був до цього ритм годування грудьми або раз на 3 години. Зціджене молоко треба давати дитині з чашки, ложки, з системи догодовування або зі шприца без голки.

Якщо ви помічаєте, що дитина рідко прикладається вдень, але стала частіше смоктати груди вночі, проаналізуйте – може, загальна частота годівель за добу не змінилася. Тоді додатково зціджуватися не треба.

За матеріалами ЮНІСЕФ

Ч ерез війну в Україні тисячі жінок із маленькими дітьми на руках опинилися у вкрай важких умовах. Зараз надзвичайно важливо продовжувати грудне вигодовування немовляти – адже це найкорисніша, найбезпечніша та найзручніша їжа для вашого малюка.

Тож давайте розберемось, чому попри всі випробування війни, варто спробувати зберегти грудне вигодовування.

Грудне вигодовування має безліч переваг над будь-якою найсучаснішою дитячою сумішшю, а саме:

• грудне молоко повністю забезпечує потреби дитини у харчуванні та рідині протягом перших шести місяців життя. Воно містить достатньо води. Навіть під час дуже спекотної погоди грудне молоко втамує спрагу вашого малюка;
• протягом перших днів життя молозиво є своєрідною «першою імунізацією», яка захищає маля від хвороб;
• грудне молоко містить усі необхідні вітаміни та мікроелементи для збалансованого розвитку дитини;
• материнське молоко містить антитіла для захисту дитини від хвороб;
• грудне молоко – їжа, яка завжди з вами та під рукою;
• грудне молоко не зникає через стрес; 
• навіть, якщо мати недостатньо харчується, вона може продовжити годувати грудьми;
• грудне вигодовування найбільш гігієнічно безпечний спосіб годувати дитину, адже вам не потрібно мити чи кип’ятити посуд;
• фізичний контакт під час годування грудьми заспокоює як дитину, так і маму;
• годувати дитину грудьми можна до 2 років і довше.

Діти старше 6 місяців уже потребують прикорму. Втім, ви все одно можете частіше годувати дитину грудьми. Тоді кількість молока збільшиться, і це допоможе дитині вижити в умовах недостачі їжі.

Якщо вашому немовляті менше пів року і він перебуває на грудному вигодовуванні, не припиняйте годувати грудьми та не починайте давати малюку дитячі суміші, якщо ви не робили цього раніше. Продовження грудного вигодовування дасть дитині більше шансів вижити.

Жінкам, які припинили годувати грудьми, можна спробувати відновити грудне вигодовування. Треба частіше прикладати дитину до грудей, тоді молоко може знову з’явитися.

Якщо ваше маля захворіло, наприклад, у нього діарея, продовжуйте годувати дитину вдень і вночі. Річ у тім, що навіть у мирні часи використання дитячих сумішей у всьому програє материнському молоку. А в умовах війни, вимушеного переміщення, великого скупчення людей в укриттях, на вокзалах, у потягах, антисанітарії, відсутності доступу до найнеобхіднішого, використання дитячих сумішей несе в собі багато загроз для здоров’я та розвитку малюка. Чим молодше немовля, тим більше ризиків може викликати штучне вигодовування.

Ризики, які несе у собі штучне вигодовування:

1. Діти на штучному вигодовуванні мають у 14 разів вищий ризик померти, ніж діти, які до 6 місяців перебувають виключно на грудному вигодовуванні.
2. Діти на штучному вигодовуванні мають вищий ризик недоїдання, особливо серед молодших немовлят.
3. У дитячих сумішах немає антитіл для захисту від хвороб.
4. У немовлят можуть виникати проблеми з перетравленням дитячої суміші: це далеко не найкраща їжа для них.
5. Діти на штучному вигодовуванні частіше застуджуються.
6. Використання недостатньо чистої води для розведення суміші може призвести до діареї, різних інфекцій.
7. Діти на штучному вигодовуванні мають затримки у розвитку: уповільнене зростання, затримки у наборі ваги та рості, виснаження через частіші випадки захворювання на діарею та пневмонію.
8. Діти на штучному вигодовуванні мають більший ризик серцево-судинних захворювань, діабету, раку, астми у подальшому житті.
9. Діти на штучному вигодовуванні мають менш тісний зв’язок між матір’ю та малюком.
10. В умовах війни дитячої суміші може просто не бути в доступності.

Отже, в екстремальних умовах грудне молоко може стати порятунком для дитини. Якщо вам здається, що молока стало менше – ні в якому разі не починайте давати дитині суміші, коров’яче чи козяче молоко чи прикорм, якщо ви не робили цього раніше. Просто прикладайте дитину до себе частіше та давайте смоктати груди. Це допоможе відновити звичний потік молока.

Рідним, друзям або просто чужим людям, які опинилися поряд із матерями з немовлятами, важливо всіляко підтримувати цих жінок. Попіклуйтеся про те, щоб вони отримали достатньо їжі та води, запропонуйте подивитися за дитиною, допоможіть знайти зручне місце, де матуся зможе спокійно нагодувати свого малюка, або просто знайдіть для неї теплі слова.

Шановні присутні, пані та панове, дорогі наші воїни, представники української влади, дипломатичного корпусу, дорогий Анджею – пане Президенте Польщі, дорогий український народе!

Ми відзначаємо сьогодні День Конституції України – нашої держави, нашого народу. Перше слово її першої статті – «Україна».
І це відображає нашу головну мету, наше завдання: Україна є і буде на землі, українці є і будуть на землі. І це водночас наша ціль і спільний обовʼязок. Місія кожного й кожної, для кого Україна справді на першому місці, хто не уявляє свого життя без України і без кого Україну вже не уявити.
Ми держава мільйонів людей. Але мільйони для нас ніколи не були та не будуть просто людською масою. Це нація, що складається з громадян, які в силах відстояти те, у що вірять, і те, чого прагнуть. І саме завдяки цьому Україна є.
Україна – це мільйони імен, якими ми пишаємося. Україна – це вибір, який щодня роблять наші люди. Це мільйони дій і подвигів, які всі разом – Україна. І суспільний договір між усіма нами полягає в тому, що Україна понад усе, українці – наша незалежність, наші права, наші мрії – усього народу – понад усе.
І коли ми говоримо про це, слова звучать сильно. Бо це слова не про щось абстрактне, а про конкретних людей, про конкретні справи, про конкретний пройдений шлях. Про всіх нас із вами. Про громадян, які наповнюють життям Україну – усе, від її Основного Закону до кожного її дня. Саме ці люди пишуть сторінки історії та наповнюють сторінки Конституції життям – своїм прикладом, своїми справами й подвигами.
Одна з таких історій – молодшого сержанта Олександра Іванцова, який добровольцем взяв участь у надскладній операції ГУР на початку війни. Здолавши гвинтокрилом понад 100 кілометрів, у групі десанту він висадився на «Азовсталі». Згодом, знищуючи ворогів, він самостійно вийшов з оточення, подолав більше ніж 100 кілометрів окупованої території, дістався України й продовжив її захищати. Разом із ним сьогодні тут його дружина, його мама. Я впевнений, вони пишаються своїм чоловіком, сином своїм, а від сьогодні – Героєм України.
Серед тих, ким пишається наш народ, Володимир Захлюпаний. Тридцять років Володимир Миколайович несе світло знань діткам у ліцеї Гостомелю. Він втратив сина, якого в окупації вбили загарбники, але не зламався й продовжує присвячувати життя сотням іншим дітей – своїм учням, вихованцям, наступним поколінням українців. Вони точно чутимуть і знатимуть історії людей, які бережуть Україну, захищають її Конституцію, її незалежність, захищають людське життя.
Як робить це й Олена Ставицька із Сумщини. У складі групи «Білі янголи» вона допомагає постраждалим від обстрілів, надає медичну допомогу, здійснює евакуацію наших людей. Лише за цей рік це понад 1000 українців, серед яких 370 – це діти. А наймолодшій дитинці, яку було врятовано, 6 днів.
Жити, щоб допомагати. Віддавати всі сили, щоб сильною була Україна. Цей принцип сповідують мільйони наших громадян. І чимало з них віддали своє життя, щоб жила Україна.
Серед таких героїв полковник Повітряних сил Віктор Поливяний. За час бойових дій під його керівництвом на Південному напрямку було знищено майже 700 повітряних цілей: літаки, крилаті ракети, «іскандери», майже 500 «шахедів» і багато іншого зла, що летіло на нашу землю, летіло в наших людей. Такі офіцери – наша гордість. Утрата таких справжніх офіцерів – наш біль. Пам’ять про Героя України полковника Поливяного назавжди буде з нами, як і пам’ять про всіх полеглих за свободу України. Ми будемо нести спогад про них у своїй щоденній роботі, боротьбі, у сотнях інших справ, звитяг та історій.
Прошу зараз всіх вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих героїв.

Пані та панове!

Сьогодні, у День Конституції України, ми дякуємо всім, хто робить важливе кожного дня. 
Ті, хто на фронті з 2014-го року. Хто доставляє все, що потрібно. Хто долає вогонь і темряву, щоб у наших містах і селах було життя. Хто наодинці тримав позиції декілька днів поспіль. Хто отримав тяжкі поранення, але не втратив дух і здолав шість марафонів світової серії. Хто робить надскладні операції 24/7, бо в справі порятунку немає восьмигодинного робочого дня, а є цілодобова потреба боротися за життя. Наші воїни, наші волонтери, медики, учителі, митці, наші спортсмени, мільйони українських громадян – усе це люди, чиї дух і витримка відповідають викликам часу. Люди, яких війна позбавила сну, відпочинку. Війна змінила їхнє життя, обмежила права, але вони роблять більше, ніж межі конституційних обов’язків. Більше. Роблять не за вимогами закону, а за покликом серця.
І таких історій – їх не сотні й навіть не тисячі. І немає у світі такої площі, що могла б вмістити всіх українців та українок, які заслуговують на вдячність, шану і на оплески. Дякуємо!
Пані та панове! У нашій Конституції сказано: «Захист України – це найважливіші функції держави і справа всього українського народу». Але як же важливо й цінно відчувати, що в цій справі український народ не наодинці. Поруч із нами справжні друзі. Побратими. Держави-союзники й цілі народи. Їхній солідарності та небайдужості до нас присвячена Алея сміливості, що розташована на площі Конституції. Алея сміливості, де написані імена тих, хто був з Україною на початку та продовжує бути з нею зараз.
Серед таких людей Анджей Дуда. Президент Польщі, відзначений одним із перших на Алеї сміливості, він продовжує бути з нами. І сьогодні він саме тут. Я дуже радий, що ти сьогодні тут, дорогий друже. У перший місяць війни ми щодня, щоночі були постійно на зв’язку, 24/7. Коли поляки допомагали багатьом нашим українцям, коли ми з тобою працювали, коли відкривали перший хаб у Жешуві – я це дуже добре памʼятаю, – звідки потім доставлялася така важлива зброя – такий важливий порятунок, така важлива допомога для нашої армії, для всього нашого народу. Щоб вистояти, щоб не впасти, щоб жити. І мати можливість стояти сьогодні тут.
Дякую тобі за єдність, яку ми не втратили, – український і польський народи. Дякую!
А також ми дякуємо всім народам цивілізованого світу за єдність довкола України. Єдність із Європою. Єдність із Америкою. Єдність світу, який розуміє, що таке боротися за найбільше конституційне право кожного народу – невід’ємне право на життя. Невід’ємне право на незалежність. Невід’ємне право жити в мирі. Жити в спокої, розвитку, у вільній Україні. Це все, чого так хоче Україна. І ніхто не може сказати, що Україна хоче забагато. А отже, Україна неодмінно цього досягне. Досягнемо всі ми. Усі ті, для кого Україна дійсно на першому місці. Усі ті, для кого Україна справді понад усе.
З Днем Конституції України, дорогі громадяни!

Слава Україні!
 

За підтримки Швейцарії в рамках Грантової угоди з Представництвом «Project
HOPE» в Україні за сприяння Бобровицької міської ради медичні працівники
Бобровицькго центру первинної медико-санітарної допомоги в складі мобільних бригад за
період з 18 березня по 13 червня здійснили 61 виїзд у старостинськи округи Бобровицької
та Новобасанської громад. Загалом було обстежено 1148 пацієнтів. Під час прийому
медики проводили діагностичні процедури, тестування, вимірювали життєво важливі
показники пацієнтів, робили ЕКГ, дерматоскопію, надавали психологічну підтримку
тощо. Кожен пацієнт отримав фахову консультацію, призначення та, за потреби,
направлення до вузькопрофільних спеціалістів.
В рамках реалізації проекту медичними працівниками додатково було здійснено 22
виїздів до паліативних хворих, протестовано на ВІЛ 111 пацієнтів та проведено УЗД
скринінг 71 пацієнту.
Також, лікарі були забезпечені медичними засобами, для надання допомоги
вразливим верствам населення.
Колектив Бобровицького центру первинної медико-санітарної допомоги висловлює
повагу та щиру подяку Представництву «Project HOPE» та Швейцарській агенції розвитку
та співробітництва за підтримку закладів охорони здоров’я та допомогу жителям
Бобровицької і Новобасанської громад.
Співпраця Бобровицького ЦПМСД з Представництвом «Project HOPE» в Україні
продовжується, наразі опрацьовуються можливості співпраці в інших проектах, щодо
покращення надання медичних послуг та підвищення кваліфікації медичних працівників.