Новини

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) 1986 року в Україні – найбільшої техногенної катастрофи в історії людства загалом постраждали 3 259 761 громадянин України та 2293 населені пункти. Станом на 01.01.2021 року статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мали 1 718 113 осіб, в тому числі 322 876 дітей. Серед постраждалих 105 096 особи складали особи з втратою працездатності (особи з інвалідністю) та встановленим зв’язком захворювання, що призвело до інвалідності з впливом наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1 постраждалих), в т. ч. 570 інвалідів «ядерщиків». Загальна кількість постраждалих громадян дорослого віку станом на 01.01.2021 року порівняно з 2008 роком зменшилася на 441 444 осіб, або на 24,06 % (з 1 834 536 до 1 393 092 осіб) (рис. 1).

Кількість учасників ліквідації аварії за цей період скоротилась з 276 327 до 181 149, або на 95 178 осіб (34,44 %), тобто впродовж останніх 10 років помер майже кожний третій учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Кількість потерпілих дорослого віку скоротилась з 1 558 209 у 2008 році до 1 211 943 у 2021 році, або на 22,22 % (346 266 особи). Кількість дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, скоротилася з 534 568 осіб у 2008 році до 322 876 у 2021 році, або на 211 692 особи. Щодо зменшення кількості цієї категорії, то також треба взяти до уваги втрату статусу потерпілих дітьми при досягненні повноліття згідно діючого законодавства.

Не можна оминути в характеристиці постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС такий болючий і соціально важливий показник як 41 165 осіб котрі мають статус дружини/чоловіка померлого громадянина (вдови), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Найважливішими непухлинними ефектами через 35 років після аварії є:

– підвищення захворюваності та смертності учасників ЛНА від серцево-судинних захворювань;

– висока частота цереброваскулярних захворювань та когнітивних порушень у учасників ЛНА;

– підвищення частоти радіаційних катаракт та судинної патології ока;

– підвищення захворюваності на непухлинні захворювання щитоподібної залози;

– порушення психічного здоров’я у дітей, які були опромінені in utero.

До найважливіших пухлинних ефектів слід віднести з

– захворюваність на усі форми раку в учасників робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (УЛНА) перевищує національний рівень: SIR = 106,7 % (95 % ДІ: 104,9–108,5);

– істотне перевищення очікуваного рівня захворюваності на рак щитовидної залози серед УЛНА – у 4,4 рази, евакуйованих – у 4,0 рази, мешканців забруднених територій – у 1,3 рази;

– захворюваність на лейкемії та лімфоми УЛНА у 1,5 рази та евакуйованих у 1,4 рази вища за національний рівень;

– захворюваність жінок УЛНА на рак молочної залози у 1,6 рази вища за очікуваний рівень;

– встановлено більш високий рівень захворюваності жіночого та чоловічого населення територій України, що зазнали більшого забруднення ¹³¹I та відповідно мали більш високі середньообласні дози опромінення щитоподібної залози (більше 35 мЗв) у порівнянні із показниками решти областей (менше 35 мЗв).

Заходи, спрямовані на збереження здоров’я постраждалих

Протягом постЧорнобильського періоду в Україні було створено і упорядковано систему медичного забезпечення населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вона полягала у наданні стаціонарної медичної допомоги; проведенні щорічних медичних оглядів (диспансеризації); створенні та функціонуванні ДРУ; роботі міжвідомчих експертних комісій щодо встановлення причинного зв’язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС; дооснащенні медичних закладів сучасним діагностичним та лікувальним медичним обладнанням; забезпеченні ліками та витратними матеріалами медичного призначення; лікуванні важкохворих; соціально-психологічній реабілітації; впровадженні наукових розробок у медичну практику.

Особливої уваги потребує збереження державної підтримки мережі спеціалізованих медичних установ з радіаційного захисту (диспансери радіаційного захисту населення та відновлення медико-санітарних частин об’єктів ядерно-енергетичного комплексу): Головна установа – ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», в т.ч. 3 як центр, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях («REMPAN»).

Підтримання діяльності цієї системи на належному рівні сприяло обмеженню зростання інвалідності і смертності, підтриманню працездатності у осіб з частковою її втратою, забезпеченню соціально-психологічній реабілітації.

Стратегічні напрямки профілактики і охорони здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи у віддаленому періоді

Стратегія профілактики, охорони здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, у віддалені періоди аварії повинна мати комплексний характер і включати заходи як первинної, так і вторинної профілактики.

У системі первинної профілактики актуальним є:

– радіаційно-еколого-гігієнічне відродження територій радіаційного забруднення з щільністю забруднення ґрунтів 134Cs, 137Cs 1 і більше Ku/км2 із середньою популяційною дозою хронічного іонізуючого опромінення населення 0,5 мЗв/рік і більше;

– економічне відродження територій радіоактивного забруднення – створення інфраструктури сільськогосподарських і промислових підприємств, мережі технічної і середньотехнічної професійної освіти, ринку праці;

– забезпечення соціального благополуччя (житлово-побутові умови, матеріальний достаток, перспективи працевлаштування, професійного зростання, насамперед для молоді, доступність ефективної медичної допомоги), особливої уваги заслуговує культурне і духовне виховання;

– забезпечення довготривалого радіаційно-екологічного моніторингу поведінки радіонуклідів 134Cs, 137Cs, 90Sr, трансуранових елементів в об’єктах навколишнього середовища (ґрунт, рослини, водойми), питної води (колодязі);

– радіаційно-гігієнічний моніторинг змісту радіонуклідів в продуктах харчування, що виробляються в особистих господарствах, і в продуктах лісу (гриби, ягоди);

– переорієнтування політики соціального захисту з плати за можливий ризик здоров’ю на подолання реальних медичних наслідків – лікування захворювань, пов’язаних з опроміненням, в першу чергу – інвалідів. Створення і провадження адресної персоналізованої державної підтримки високовартісного лікування тяжких хворих в медичних установах ІV рівня акредитації – онкогематологія, онкологія, серцево-судинні та бронхолегеневі захворювання, розсіяний склероз та інш;

– забезпечення ранньої діагностики онкологічних та онкогематологічних захворювань – впровадження та забезпечення сучасної променевої (МРТ та КТ) діагностики та імуноморфологічної верифікації пухлин для реалізації міжнародних протоколів з хіміотерапії;

– відновлення Державної бюджетної програми «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

– оновлення пакету нормативно-регламентуючих документів із забезпечення радіаційно безпечних для здоров’я мешканців РЗТ умов проживання, життєдіяльності;

– підвищення знань, насамперед населення РЗТ, у сфері радіаційної гігієни і безпеки

У сфері вторинної профілактики актуально забезпечення ефективної трирівневої системи диспансеризації і удосконалення ведення Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Система диспансеризації постраждалих (потерпілих) повинна повністю проводитися за рахунок державних коштів, насамперед спеціалізована медична допомога, яка на цей час для основної маси «чорнобильців» практично недоступна через велику вартість.

Під час проведення диспансеризації постраждалого населення діагностичну, лікувально-профілактичну допомогу (лікування, оздоровлення, реабілітацію) слід 4 спрямувати як на раннє виявлення онкопатології, так і на профілактику основних непухлинних захворювань, що роблять визначальний внесок у рівень захворюваності, інвалідності і смертності, зниження працездатності. Найактуальнішою є профілактика хвороб системи кровообігу, органів дихання, травлення, органів чуття, нервової, ендокринної, сечостатевої систем.

Безумовно, наведені стратегічні напрями профілактики втрати здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, можуть бути реалізовані тільки на основі комплексних державних цільових програм із забезпеченням достатнього бюджетного фінансування. Останнім часом інтерес населення до проходження диспансерних оглядів значно знизився. Так, вже у 2017 р. було охоплено диспансеризацією всього 70,9 %.

24 квітня святкує свій День народження завідувач фельдшерського пункту с.Білоцерківці Галич Людмила Олексіївна.

Шановна Людмило Олексіївно, щиро вітаємо Вас з Днем народження!

Нехай усі Ваші надії і сподівання тих, хто приходить до Вас за допомогою, будуть виправдані, нехай Ваші бажання виконуються і мрії збуваються, здоров’я і благополуччя Вам і Вашим близьким!

З повагою колектив Бобровицького центру первинної медико-санітарної допомоги.

КНП «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги»
Бобровицької міської ради запрошує в Бобровицьку міську лікарську
амбулаторію на роботу лікарів загальної практики-сімейної медицини та
лікарів – педіатрів. Заробітна плата від 20 000,00 грн і більше, в залежності
від заключених декларацій з населенням. Бобровицька міська рада забезпечує
службовим житлом.
Відстань до м.Києва приміським електропоїздом – 80 км, автомобільним
шляхом до м.Києва та обласного центру м.Чернігова – 100 км.

КНП «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги»
Бобровицької міської ради запрошує в Новобасанську та Новобиківську
сільську лікарську амбулаторію на роботу лікарів загальної практики-
сімейної медицини . Заробітна плата від 20 000,00 грн і більше, в залежності
від заключених декларацій з населенням. Новобасанська сільська рада
забезпечує службовим житлом та надає 2 (два) гектари землі.
Відстань від с.Нова Басань до м.Києва автомобільним шляхом – 80 км,
від с.Новий Биків до м.Києва автомобільним шляхом – 93 км.

Увесь світ молиться за українських воїнів та щиро дякує за сміливість, мужність та стійкість! Кожен свідомий громадянин постійно допомагає нашим захисникам та захисницям. Напередодні Великодня на допомогу ЗСУ від колективу Бобровицького центру первинної медико-санітарної допомоги (адміністративний персонал, працівники лікарських амбулаторій та ФАПів) було перераховано 36 568 грн.

На ці кошти будуть придбані необхідні речі для наших захисників відповідно до потреб.

Ми обов’язково вистоїмо! Разом до Перемоги!

12 квітня працівниками Відокремленого структурного підрозділу «Центр фтизіатрії» КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР на чолі з завідувачем Жанною Карпенко та лікарем Наталією Гунею проведено зустріч з медичним персоналом Бобровицької міської лікарської амбулаторії. Обговорено зміни в нормативних документах, порядок роботи, маршрутизація пацієнтів з підозрою та хворими на туберкульоз. Здійснено перевірку безпеки та ефективності лікування пацієнтів які перебувають на амбулаторному лікуванні в КНП “Бобровицький ЦПМСД”. Проведено флюрографічне обстеження жителів з групи ризику в с.Рудьківка та с.Кобижча.

Колектив Комунального некомерційного підприємства «Бобровицький центр первинної медико-санітарної допомоги» Бобровицької міської ради Чернігівської області висловлює ЩИРУ ПОВАГУ ТА ПОДЯКУ Благодійній організації благодійний фонд “Національна агенція гуманітарної допомоги ЗДОРОВІ” за надану гуманітарну допомогу медичним закладам нашого ЦПМСД. Також дякуємо нашому земляку Луценку Богдану за турботу про рідне місто та допомогу в пошуку донорських благодійних організацій.

Надані медичні засоби, ліки та медичний одяг значно вплинуть на покращення якості надання первинної медичної допомоги в лікарських амбулаторіях та фельдшерських пунктах Бобровицької ОТГ. Отримана гуманітарна допомога дає можливість покращити сімейними лікарями, терапевтами та лікарями педіатрами надання послуг з первинної медицини.

Щиро дякуємо кожному, хто наближає НАШУ ПЕРЕМОГУ!

Право на здоров’я є одним із основних прав людини. Кожна людина повинна мати можливість у будь-який час і в будь-якому місці отримувати необхідну медичну допомогу, не відчуваючи при цьому фінансових труднощів. Загальне охоплення послугами охорони здоров’я включає весь комплекс основних медичних послуг – від зміцнення здоров’я до профілактики, лікування, реабілітації та паліативного догляду протягом усього життя.

Здоров’я населення є однією з найбільших цінностей та необхідною умовою для соціально-економічного розвитку країни. Збереження здоров’я та забезпечення повноцінного життя людей, забезпечення максимальних показників здоров’я та благополуччя населення є одними з найважливіших цілей світової спільноти.

Для збереження здоров’я якомога довше, необхідно вести здоровий спосіб життя. Розвиток неінфекційних захворювань (серцево-судинні хвороби, діабет, онкологічні захворювання тощо) можна попередити, зменшивши вплив факторів ризику, таких як тютюн, ожиріння, відсутність фізичної активності, інфекції, алкоголь, забруднення навколишнього середовища, професійні канцерогени та радіація.

Тютюновий дим містить принаймні 80 різних речовин, що викликають рак (канцерогени). Під час вдихання диму хімічні речовини потрапляють у легені, переходять у кровотік і розносяться по всьому тілу. Ось чому куріння або жування тютюну не тільки викликає рак легенів і ротової порожнини, але також пов’язане з багатьма іншими неінфекційними захворюваннями. Чим більше людина курить, чим у молодшому віці вона починає палити і чим довше продовжує палити, тим більше підвищується ризик розвитку захврювань.

Існує хибне уявлення, що вживання алкоголю може бути хорошим способом зняти стрес, але це зовсім не так. Вживання алкоголю у таких ситуаціях становить додаткову загрозу як вашому життю й здоров’ю, так і життю тих, хто поруч. Безпечної дози алкоголю не існує. Кожен грам спожитого алкогольного напою, в тому числі слабоалкогольного, негативно впливає на здоров’я. Вживання міцних напоїв підвищує ризик нещасних випадків, травматизму й загострення хронічних захворювань. 

Однією з основних та найважливіших складових здоров’я є постійна фізична активність. Причому не варто плутати її з фізичними вправами, які є лише одним із пунктів у цьому напрямку. Під фізичною активністю розуміється якийсь рух тіла, що вимагає скорочення м’язів і витрат енергії.

Недостатня фізична активність – одна з причин багатьох неінфекційних захворювань, таких як рак, діабет, серцеві хвороби тощо. Фізична активність включає будь-який вид руху, будь то ходьба, танці, ігри чи спорт. Недаремно кажуть: «Рух – це життя!». Лише одне-два тренування на тиждень можуть зменшити ризик серцевих захворювань або інсульту. Водночас, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 25% дорослих і понад 80% підлітків не дотримуються рекомендацій щодо рівня фізичної активності.

Оптимальним рівнем фізичної активності є 150 хвилин (або більше) помірної фізичної активності або 75 хвилин інтенсивної фізичної активності на тиждень – для дорослих; 420 хвилин або більше на тиждень – для дітей віком від 6 років.

Особливості фізичного навантаження різняться від віку, рівня фізичної підготовки, а також загального стану здоров’я. Якщо ви давно не займалися спортом, порадьтеся зі своїм сімейним лікарем – він допоможе визначити, чи запланована активність та її інтенсивність відповідають вашій формі.  

Якщо у вас малорухомий спосіб життя, намагайтеся додати щонайменше годину фізичних активностей на день. Почніть із прогулянок на свіжому повітрі, ранкової зарядки, відмовтеся від ліфта, натомість підіймайтеся на свій поверх сходами.

Зайва вага тіла підвищує ризики захворювання небезпечними хворобами, зокрема серцево-судинними. В комбінації з серцево-судинними захворюваннями зайва вага впливає й на тривалість життя. Також існують інші проблеми зі здоров’ям, пов’язані із зайвою вагою. Наприклад, людина може стати більш сприйнятливою до апное (задишки) уві сні, отримати біль у суглобах та артрит, захворіти на діабет. Здорове харчування та фізична активність – найбільш ефективні інструменти для підтримки здорової ваги. 

Сон відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини, впливає на її самопочуття. Наприклад, достатня кількість якісного сну сприяє захисту психічного і фізичного здоров’я та покращує якість життя. Сон допомагає центральній нервовій системі коректно функціонувати – поки ми спимо, мозок аналізує інформацію минулого дня і готується до дня наступного, щоб ми могли вивчати та запам’ятовувати нову інформацію. Більшості здорових людей потрібно спати 7-9 годин на добу, щоби відпочити та відновитися. 

Важливим пунктом для збереження здоров’я є правильне та корисне харчування. Здорове харчування – запорука довгого наповненого життя, основа турботи про себе.

Передусім у щоденний раціон мають входити фрукти та овочі, бобові, цільні злаки та горіхи, молочні та кисломолочні продукти, риба, м’ясо, яйця а ось від великої кількості червоного м’яса та м’ясних консервів краще відмовитись.

Щодо харчування рекомендації ВООЗ наступні:

• Підтримувати належний енергообмін та здорову вагу.
• Перейти від споживання насичених жирів до ненасичених (риба, насіння льону, горіхи, кунжутна та лляна олія тощо).
• Виключити із меню трансжирні кислоти.
• Збільшити відсоток споживання фруктів та овочів, бобових, горіхів та цільнозернових продуктів.
• Обмежити споживання цукру та солі. А також забезпечити йодування солі.
• Дотримуватися оптимального режиму харчування (сніданок протягом першого часу після підйому, обід та вечеря не пізніше трьох годин до сну; інтервал між основними прийомами їжі не перевищує три з половиною-чотири години; протягом дня один-два перекуси).
• Пити достатньо рідини. Норма рідини в день для дорослої людини – 4% від загальної маси тіла, тобто 2800-3000 мл/день при вазі 70-75 кг.

Ну і звісно ж не варто забувати про вакцинацію – найдієвіший спосіб попередити інфекційні захворювання та не займатися самолікуванням.

Регулярна фізична активність, відмова від шкідливих звичок, підтримка здорової ваги тіла, правильне харчування та регулярні профілактичні медичні огляди – це ті прості речі, що рятують життя.

Як розпочати здоровий спосіб життя

Стиль життя впливає на його якість і тривалість. Головні причини, які підвищують ризик передчасної смертності глобально – це високий кров’яний тиск, вживання тютюну, високий рівень глюкози в крові, малорухливий спосіб життя, надмірна вага та ожиріння. В комплексі з генетичними факторами, вони викликають смертельні хвороби, як серцево-судинні, онкологічні, деменцію, аутоімунні захворювання та порушення психічного здоров’я. 

Найбільш надійний та доступний спосіб запобігти цим хворобам – підтримувати здоровий спосіб життя. Насправді, це дуже важко, особливо, якщо потрібні кардинальні зміни. Тому цей процес може бути тривалий та потребувати великої уваги і дисципліни. Кілька порад, які допоможуть розпочати здоровий спосіб життя.

1. Плануйте.

Зміна способу життя – тривалий процес. Тому важливо розподілити його на реальні етапи, які будуть послідовними. Ідея полягає в тому, що кожен етап є підготовкою до наступного, тому ви не повинні поспішати або пропускати етапи.

Тут є інструкція, як краще побудувати цей процес: https://goo.gl/oucEy1

2. Ставте позитивні цілі.

Найменш дієвими є підходи, які ґрунтуються на негативних стимулах. Тому науковці вказують, що довготривалі зміни найбільш ефективні, коли підтримуються позитивним настроєм. Будь-яка зміна способу життя має бути значущою та приємною, тож слід уникати формулювань «добре» чи «погано».

3. Визначайте конкретні задачі.

Досягти ціль легше, якщо є чітке формулювання, як-от «Займатись спортом 30 хвилин кожного дня», а не просто «Займатись більше спортом». Кількість задач також має бути адекватною, адже дуже легко перевантажити силу волі та демотивуватись.

4. Слідкуйте за настроєм.

Лікування основних психологічних проблем та вивчення того, як краще керувати стресом та поганим настроєм, дуже важливі для успіху. Адже ми схильні переїдати, якщо нервуємо. Це може стати на заваді на шляху до здорового харчування та правильного режиму дня.

В цій нелегкій справі допоможе ваш лікар. Він може якнайкраще проаналізувати ваші звички, допомогти порадами та підтримувати в ризикованих ситуаціях.