Категорія: Новини

Гепатит – це запалення печінки, яке може приводити до розвитку фіброзу (рубцювання), цирозу або раку печінки. Найпоширенішими збудниками хвороби є віруси гепатиту, але причиною захворювання можуть також бути інші інфекції, токсичні речовини (наприклад, алкоголь і деякі наркотики) та аутоімунні захворювання.

Непомітно для кожного з нас щодня наша печінка виконує понад 500 життєво важливих функцій. Ось чому так важливо дбати про здоров’я печінки і знати свій статус гепатиту.

Існує 5 основних вірусів гепатиту, званих типами A, B, C, D і E. Причиною гепатиту А та Е зазвичай є вживання в їжу забруднених харчових продуктів або води. Гепатит В, С та D зазвичай розвивається в результаті парентерального контакту з інфікованими рідинами організму. У число найпоширеніших способів передачі цих вірусів входять переливання зараженої крові або продуктів крові, інвазивні медичні процедури з використанням забрудненого обладнання і, щодо гепатиту В, передача від матері дитині під час пологів, від члена сім’ї дитині, а також при сексуальних контактах.

Гепатитом А (HAV) заражаються, як правило, через немиті руки та їжу. Вірус гепатиту А володіє декількома властивостями, які дають можливість йому поширюватися дуже швидко: він надзвичайно стійкий у зовнішньому середовищі, стійкий до дезінфектантів, ультрафіолету та має тривалий інкубаційний період (4-6 тижнів), протягом якого носій вже може заражати інших. Типові шляхи зараження – контактно-побутовий, аліментарний (їжа), водний. Для профілактики гепатиту А обов’язково необхідно піддавати їжу термічній обробці, обдавати окропом овочі та фрукти, мити руки перед прийомом їжі.

Вірус гепатиту B (HBV) передається при контакті з інфікованими кров’ю, спермою та іншими рідинами організму. HBV може передаватися від інфікованої матері до дитини під час пологів або від члена сім’ї дитині раннього віку. Передача інфекції може також відбуватися при переливанні крові та продуктів крові, заражених HBV, при ін’єкціях забрудненим обладнанням під час медичних процедур і при вживанні ін’єкційних наркотиків. HBV становить небезпеку і для працівників охорони здоров’я, які переносять травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими HBV. Надійним методом профілактики гепатиту В є безпечна та ефективна вакцина. Вірус гепатиту В здатний виживати поза організмом людини щонайменше протягом семи днів. Впродовж цього періоду він зберігає здатність викликати інфекцію при попаданні в організм не вакцинованих осіб. Інкубаційний період інфекції гепатиту В становить в середньому 75 днів, але може коливатися від 30 до 180 днів. Вірус може виявлятися в крові протягом 30-60 днів після інфікування і здатний персистувати в організмі, викликаючи хронічний гепатит В.

У більшості випадків інфекція має безсимптомний перебіг. Проте, у деяких пацієнтів виникають гострі стани з вираженими симптомами, які зберігаються кілька тижнів і включають в себе жовтяничне фарбування шкіри та склер очей (жовтяницю), потемніння сечі, сильну слабкість, нудоту, блювоту і болі в черевній порожнині. У невеликого числа людей гострий гепатит може призвести до розвитку гострої печінкової недостатності з ризиком летального результату. У деяких випадках вірус гепатиту В також викликає хронічну інфекцію печінки, яка в подальшому може розвинутися в цироз (рубцювання печінки) або рак печінки.

Вірус гепатиту С (HCV), в основному, також передається при контакті з інфікованою кров’ю. Це може відбуватися при переливанні крові та продуктів крові, заражених HCV, при ін’єкціях забрудненим устаткуванням під час медичних процедур та при вживанні ін’єкційних наркотиків. Можливий також і статевий шлях передачі інфекції, але це трапляється набагато рідше. Зараження гепатитами В та С також може відбутися при виконанні пірсингу, татуажу, манікюру, педикюру та проколюванні вух погано обробленими інструментами.

Інкубаційний період гепатиту С становить від двох тижнів до шести місяців. Приблизно в 80% випадків після первинної інфекції у пацієнтів не спостерігається жодних симптомів. У хворих з гострими симптомами можуть відмічатися висока температура, швидка стомлюваність, втрата апетиту, нудота, блювота, болі в черевній порожнині, темний колір сечі, світлий колір екскрементів, болі в суглобах і жовтушність шкірних покривів та білків очей. Симптоми хронічного захворювання гепатитом B або C можуть не проявлятися протягом тривалого часу, іноді декількох років або десятиліть. Ця хвороба може повільно і непомітно руйнувати печінку і, в кінцевому підсумку, розвинутися в рак печінки. Понад 60% випадків раку печінки пов’язані з пізнім тестуванням та лікуванням вірусного гепатиту B або C. Дві третини таких захворювань на рак викликані гепатитом В і одна третина – гепатитом С.

Основними методами профілактики гепатитів є:

• ведення здорового способу життя. Відмова від споживання алкоголю та наркотиків;
• дотримання правил особистої гігієни, ретельне миття рук під проточною водою з милом після туалету, перед їжею, після роботи, після вулиці;
• ретельне миття овочів та фруктів, навіть зі свого городу;
• кип’ятіння води перед вживанням;
• захищений секс (використання презервативів) при наявності у одного з партнерів носійства вірусних гепатитів;
• відмова від проведення пірсингу або татуювання у сумнівних містах. Татуювання або пірсинг повинні проводитися тільки стерильним обладнанням. При татуюванні переконайтеся, що для кожного клієнта використовуються нова голка та окрема баночка туші. Пірсинг повинен проводитися нової голкою. Вимагайте, щоб упаковка розкривалася при Вас;
• використання індивідуальних засобів гігієни. Ніколи ні з ким не діліться і не користуйтеся чужими бритвеними верстатами, манікюрними приладами, епіляторами, зубними щітками, сережками та будь-якими предметами, де може виявитися кров;
• вакцинація проти гепатитів А та В;
• проведення інвазивних (ін’єкції, операції, переливання крові тощо) втручань тільки в надійних, ліцензованих установах.

Гепатит – справжній біч сучасності. Він розвивається непомітно, тому його прозвали «ласкавим вбивцею». Хвороба завдає серйозної шкоди здоров’ю і нерідко стає причиною загибелі людини. Її особливість в тому, що вона руйнує один з головних фільтрів організму – печінку, без нормальної роботи якого людина не може бути здоровою. Своєчасні медичні обстеження та рання діагностика дозволяють запобігти проблемам зі здоров’ям, що виникають в результаті інфекції та попередити передачу вірусу іншим.

Здоров’я печінки – це запорука довгого життя та захисту інших життєво важливих органів, включаючи серце, головний мозок та нирки, робота яких залежить від нормальної роботи печінки.

Перша допомога – це проведення найпростіших медичних заходів для порятунку життя, зменшення страждань потерпілого від надзвичайної ситуації і попередження розвитку можливих ускладнень. Професійно таку допомогу надають, звичайно ж, медики, але не завжди швидка допомога може прибути вчасно на місце події. Тому вміння кожного з нас надати першу необхідну допомогу постраждалим до прибуття служб порятунку може відіграти вирішальну роль у порятунку життя людини.

Як допомогти травмованим постраждалим, якщо ви стали свідком ДТП?

1. Перед наданням допомоги переконайтеся у відсутності небезпеки для себе. Здійсніть виклик екстреної медичної допомоги за номером 103.

2. Підходячи до постраждалого, голосно поставте просте запитання, наприклад, «Ви мене чуєте?». Якщо постраждалий відповість – він у свідомості, а його дихальні шляхи прохідні.

3. Якщо постраждалий в свідомості, скажіть йому, що ви допоможете, екстрена медична допомога вже в дорозі, запитайте, що конкретно його турбує в даний момент.

4. Якщо постраждалий без свідомості – слід визначити наявність життєвих показників дихання та наявність критичної кровотечі. За наявності критичної кровотечі, слід її зупинити. І тільки потім виконувати всі подальші дії.

При кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації: здійснити максимально можливий тиск на рану руками; накласти пов’язку, що тисне та оцінити її ефективність. Якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут. Кровоспинний джгут з можливістю створення додатково тиску слід накладати на відстані 5-7 см вище рани. Якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці.

Якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани.

При кровотечі з рани яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, сідниць та основи шиї: здійснити максимально можливий тиск на рану; заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії; здійснити туге тампонування рани за допомогою гемостатичного засобу або марлевого бинта. Після виконання тампонування слід здійснити прямий тиск на рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика та 10 хвилин при використанні марлевого бинта.

Якщо кровотеча не зупинена, здійснити повторне тампонування рани за можливості. За відсутності такої можливості, здійснювати максимально можливий тиск руками на рану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

5. Якщо у постраждалого відсутнє дихання – розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації. Укладіть постраждалого на тверду поверхню, покладіть основу однієї руки посередині грудної клітки, а долоню другої руки поверх першої та зробіть 30 поштовхів строго вертикально на грудну клітку обома руками на глибину 5-6 см. Під час виконання поштовхів руки мають залишатися прямими (не згибати у ліктях). Натискання на точку компресії повинні відбуватися строго основою долоні, пальці стикатися з грудьми потерпілого не повинні!

Потім зробіть два подихи «із рота в рот» затиснувши носові ходи великим та вказівним пальцями. Після кожного вдування відпускайте пальці з носових ходів та слідкуйте за підняттям та опусканням грудної клітки, щоб переконатись що повітря надходить та виходить з легенів.

Реанімацію з алгоритмом 30 поштовхів та 2 вдування слід проводити поки не приїде швидка або постраждалий не почне самостійно дихати.

6. Якщо постраждалий без свідомості, але ознаки життя є – надайте йому стабільного положення, слідкуйте за ознаками життя та чекайте прибуття бригади екстреної медичної допомоги.

7. Пам’ятайте: найчастіше смерть постраждалих внаслідок ДТП настає внаслідок кровотечі та порушення прохідності дихальних шляхів. При первинному огляді сконцентруйте увагу саме на цих моментах, та при необхідності усуньте їх.

8. До приїзду бригади екстреної медичної допомоги уникайте втрати тепла постраждалим – вкрийте його спеціальним термопокривалом або ковдрою. За можливості постраждалий повинен перебувати на сухій поверхні. Також можна покласти його на ковдру чи термопокривало.

9. Проводьте огляд та надавайте допомогу тільки тоді, коли ви впевнені у своїх діях. Важливо не нашкодити постраждалому!

10. При погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виникненні питань щодо алгоритму дій повторно здійсніть виклик екстреної медичної допомоги.

Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.

МОЗ України закликає кожного свідомого українця знайти у своєму місті курси з надання першої допомоги і отримати ці практичні навички. Тому що саме ви можете врятувати чиєсь життя в критичній ситуації!

Нещасні випадки та різноманітні травмування можуть трапитися з нами раптово, в будь-який час і в будь-якому місці, особливо під час військового стану. Тому, оперативність надання допомоги часто залежить від людей, що знаходяться поряд з постраждалим (члени сім’ї, колеги, перехожі), особливо якщо вони володіють навичками надання першої допомоги. Перша допомога – це комплекс необхідних заходів, спрямованих на збереження життя та здоров’я постраждалого до моменту надання кваліфікованої медичної допомоги.

Основні принципи надання першої допомоги:

• правильність і доцільність (якщо ви не впевнені в своїх діях – краще утриматись, головне правило першої допомоги – не нашкодити);
• швидкість;
• продуманість, рішучість, спокій.

Як надати першу допомогу

Алгоритм ваших дій має бути таким:

• Оглянути місце події та впевнитись у тому, що надання допомоги буде безпечним: забезпечити власну безпеку, а також безпеку потерпілого та людей навколо.

Під час огляду місця пригоди звертайте увагу на все, що може загрожувати вашій безпеці (оголені електропроводи, інтенсивний дорожній рух, уламки, які падають, тощо). Ніколи не ризикуйте, інакше ви можете опинитися у ролі другого постраждалого.

• Оцінити стан постраждалого (свідомість, дихання, пульс).

Запитайте у постраждалого, чи потрібна йому допомога, якщо він не відповідає, злегка потрясіть його за плечі. Якщо постраждалий не реагує на питання та дотики – він непритомний. Необхідно перевірити наявність дихання та пульсу.

• За необхідності викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також інші екстрені служби (поліцію, аварійно-рятувальну службу, службу газу тощо).
• Оцінити наявність критичних кровотеч та зупинити їх.

При кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації: здійснити максимально можливий тиск на рану руками; накласти пов’язку, що тисне та оцінити її ефективність. Якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут. Кровоспинний джгут з можливістю створення додатково тиску слід накладати на відстані 5-7 см вище рани. Якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці.

Якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута. Якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани.

При кровотечі з рани яка локалізована в пахвових, пахвинних ділянках, сідниць та основи шиї: здійснити максимально можливий тиск на рану; заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії; здійснити туге тампонування рани за допомогою гемостатичного засобу або марлевого бинта. Після виконання тампонування слід здійснити прямий тиск на рану протягом 3 хвилин при використанні гемостатика та 10 хвилин при використанні марлевого бинта.

Якщо кровотеча не зупинена, здійснити повторне тампонування рани за можливості. За відсутності такої можливості, здійснювати максимально можливий тиск руками на рану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• Забезпечити прохідність дихальних шляхів.
• Якщо у постраждалого відсутні ознаки життя та немає критичної кровотечі (або ви вже її ліквідували) – розпочати серцево-легеневу реанімацію.

Укладіть постраждалого на тверду поверхню, покладіть основу однієї руки посередині грудної клітки, а долоню другої руки поверх першої та зробіть 30 поштовхів строго вертикально на грудну клітку обома руками на глибину 5-6 см. Під час виконання поштовхів руки мають залишатися прямими (не згибати у ліктях!). Натискання на точку компресії повинні відбуватися строго основою долоні, пальці стикатися з грудьми потерпілого не повинні!

Потім зробіть два подихи «із рота в рот» затиснувши носові ходи великим та вказівним пальцями. Після кожного вдування відпускайте пальці з носових ходів та слідкуйте за підняттям і опусканням грудної клітки, щоб переконатись що повітря надходить та виходить з легенів.

Реанімацію з алгоритмом 30 поштовхів та 2 вдування слід проводити поки не приїде швидка або постраждалий не почне самостійно дихати.

• Перевести постраждалого у стабільне положення (на боці, обличчям до себе, рука під головою, нога зігнута в коліні), якщо не йдеться про підозру на травми хребта та кісток тазу і серцево-легенева реанімація була вдалою.
• Не залишати постраждалого та контролювати стан його життєвих функцій до прибуття екстрених служб.
• Якщо ви не маєте відповідних навичок для надання допомоги, слід звернутись за допомогою до інших присутніх на місці події.