Новини

Станом на 21.10.2021 року зареєстровано 224 хворийна COVID-19, з них:

госпіталізовано – 41 осіб;

на амбулаторному лікуванні – 183 осіб.

Станом на 20.10.2021 року зареєстровано 201 хворийна COVID-19, з них:

• госпіталізовано – 30 осіб;
• на амбулаторному лікуванні – 171 осіб.

За 20.10.2021 року вакциновано 238 осіб, з них:

1 дозою – 133 осіб

2 дозою – 105 осіб

Станом на 19.10.2021 року вакциновано 118 осіб, з них:

1 дозою – 88 осіб

2 дозою – 30 осіб

До уваги пацієнтів !!!

01 вересня 2021 року

для отримання листа непрацездатності

пацієнтам у яких немає декларації з лікарем мати з собою:

Пункти щеплення знаходяться за адресами:

Бобровицька міська лікарська амбулаторія, м. Бобровиця, вул. О.Бичка, 1, кабінет № 12

з понеділка до п’ятниці з 09-00 до 15-00

Кобижчанська сільська лікарська амбулаторія, с. Кобижча, вул. Незалежності, 28а

з понеділка до суботу з 12-00 до 15-00

Вороньківська сільська лікарська амбулаторія, с. Вороньки, вул. вул. Шевченка, 28

з понеділка до суботу з 12-00 до 15-00

Новобасанська сільська лікарська амбулаторія, с. Нова Басань, вул. Шевченка, 34

з понеділка до суботу з 12-00 до 15-00

Новобиківська сільська лікарська амбулаторія, с. Новий Биків, вул. Центральна, 4

з понеділка до суботу з 12-00 до 15-00

Цент масової вакцинації (приміщення будинку культури) розташований за адресою: м. Бобровиця, вул. Незалежності, 44

Вакцинація доступна для людей старше 18 років, вакцинами: Короновак, Пфайзер, Астра Зенека

10 жовтня 2021 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я, який проходить під гаслом “Догляд за психічним здоров’ям для всіх: давайте втілимо його в реальність”. Він проводиться з 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я та має на меті привернення уваги суспільства до цієї проблеми та проведення заходів,  спрямованих на поширення знань про ефективні методи зміцнення психічного здоров’я та попередження психічних захворювань.

Цього року Всесвітній день психічного здоров’я проходить в умовах пандемії COVID-19. У деяких країнах життя повертається до певної подоби нормальності, в інших рівень захворюваності та смертності залишаються високими, що порушує життя сімей та громад.

У всіх країнах пандемія справила великий вплив на психічне здоров’я людей. Деякі групи, включаючи працівників охорони здоров’я та інших працівників прифронтової сфери, студентів, людей, які живуть поодинці, і тих, у кого вже були проблеми з психічним здоров’ям, особливо постраждали. Водночас опитування ВООЗ, проведене в середині 2020 року, чітко показало, що послуги з психічних, неврологічних та вживання наркотичних речовин були значно порушені під час пандемії. Однак під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні 2021 року уряди з усього світу визнали необхідність розширення якості послуг з охорони психічного здоров’я на всіх рівнях та схвалили Комплексний план дій ВООЗ на 2013-2030 роки, включаючи оновлені варіанти реалізації Плану.

ВООЗ наголосила, що настав час скористатися цією оновленою енергією серед урядових лідерів, щоб якісна медична допомога для всіх стала реальністю а також розширити можливості людей піклуватися про своє психічне здоров’я та надавати підтримку іншим.

Турбота про психічне здоров’я

Оскільки країни вводять заходи щодо обмеження пересування як частину зусиль, спрямованих на зменшення кількості людей, інфікованих COVID-19, все більше і більше з нас вносять величезні зміни у свій розпорядок дня.

З початком пандемії COVID-19 все більш поширеними стають безробіття та фінансова нестабільність, порушення освіти, соціальна ізоляція, насильство з боку інтимного партнера та сім’ї, страх перед небезпечними для життя хворобами та раптова втрата близьких людей. Все це є факторами ризику для станів психічного здоров’я та поведінкових проблем, таких як депресія та розлади вживання наркотичних речовин.

Нові реалії роботи вдома, тимчасове безробіття, домашнє навчання дітей,  відсутність фізичного контакту з іншими членами родини, друзями та колегами потребують часу, щоб звикнути. Адаптація до таких змін способу життя, а також боротьба зі страхом заразитися вірусом, турбота про близьких людей, які є особливо вразливими – є складними викликами для всіх нас та особливо важкими для людей з психічними розладами.

На щастя, є багато речей, які ми можемо зробити, щоб подбати про своє психічне здоров’я та допомогти іншим, кому може знадобитися додаткова підтримка та турбота.

Ось поради та поради, які, сподіваємось, будуть вам корисні.

• Будьте в курсі. Прислухайтесь до порад та рекомендацій від національних та місцевих органів влади. Слідкуйте за надійними новинними каналами, такими як місцеве та національне телебачення та радіо у соціальних мережах.
• Дотримуйтесь режиму дня. Слідкуйте за щоденними звичками, наскільки це можливо, або створюйте нові, а саме:
• Вставати і лягати спати щодня в однаковий час.
• Слідкуйте за особистою гігієною.
• Їжте здорову їжу в звичайний час.
• Регулярно займайтеся спортом.
• Виділіть час на роботу та час на відпочинок.
• Знайдіть час для того, щоб робити те, що вам подобається.
• Мінімізуйте стрічки новин. Намагайтеся зменшити кількість перегляду, читання або слухання новин, які викликають у вас тривогу. Шукайте найновішу інформацію в певний час доби, раз або двічі на день, якщо це необхідно.
• Соціальний контакт важливий. Якщо ваші рухи обмежені, підтримуйте постійний контакт з близькими вам людьми по телефону та онлайн -каналам.
• Вживання алкоголю та наркотиків. Обмежте кількість випитого алкоголю або не вживайте алкоголь взагалі. Не починайте вживати алкоголь, якщо ви раніше його не вживали. Уникайте вживання алкоголю та наркотиків як способу боротьби зі страхом, тривогою, нудьгою та соціальною ізоляцією.

Немає жодних доказів будь-якого захисного ефекту вживання алкоголю від вірусних чи інших інфекцій. Насправді навпаки, адже надмірне вживання алкоголю призводить до підвищення ризику інфекцій та погіршенням результатів лікування.

• Час на екрані. Усвідомте, скільки часу ви щодня проводите перед екраном. Переконайтеся, що ви регулярно відпочиваєте від дій на екрані.
• Відеоігри. Хоча відеоігри – це спосіб розслабитися, але може виникнути спокуса витратити на них набагато більше часу, ніж зазвичай, коли ви довгий час перебуваєте вдома. Обов’язково зберігайте правильний баланс у режимі офлайн у повсякденному житті.
• Соціальні засоби комунікації. Використовуйте свої облікові записи в соціальних мережах, щоб рекламувати позитивні та обнадійливі історії. Не поширюйте дезінформацію.
• Допомагайте іншим. Якщо у вас є можливість, запропонуйте підтримку людям у вашій громаді, яким вона може знадобитися. Наприклад, допоможіть їм зробити покупки продуктів.
• Підтримайте медичних працівників. Скористайтесь можливостями в Інтернеті або через свою громаду, щоб подякувати медичним працівникам та всім, хто працює над реагуванням на COVID-19.

Не дискримінуйте

Страх, занепокоєння та стрес – це нормальна реакція на сприйняті або реальні загрози, а також у моменти, коли ми стикаємося з невизначеністю чи невідомістю. Тому нормально і зрозуміло, що люди відчувають страх у контексті пандемії COVID-19.Але іноді страх виражається таким чином, що шкодить іншим людям. Пам’ятайте: 

• Бути добрим. Не дискримінуйте людей через свої побоювання щодо поширення COVID-19.
• Не дискримінуйте людей, які, на вашу думку, мають коронавірус.
• Не дискримінуйте медичних працівників. Медичні працівники заслуговують на нашу повагу та вдячність.
• COVID-19 вразив людей з багатьох країн. Не відносите його до якоїсь конкретної групи.

За матеріалами ВООЗ

Додаткові матеріали, що стосуються догляду за психічним здоров’ям під час пандемії COVID можна переглянути на сайті ВООЗ:  https://www.who.int/

З 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Основними завданнями акції є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем щодо подолання домашнього насильства та підвищення рівня обізнаності населення із зазначених проблем;
• активізація партнерського руху органів державної влади, місцевого самоврядування, державних закладів, установ та організацій різних форм власності щодо викорінення домашнього насильства;
• формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.